Пісок, старіший за землю

 

Група дослідників під керівництвом П’єра Ханекотареера з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі (США) відшукала у двох хондритних метеоритах частинки кремнезему (SiO2) з ідентичним ізотопним складом. Відкриття виглядає дивним вже тому, що зазвичай в атмосферах зірок діоксид кремнію не формується. З урахуванням загрозливо близького ізотопного складу знахідок автори роботи висунули гіпотезу про те, що обидві частинки древніші за Сонячну систему і походять від вибухів наднової зірки – однієї з тих, чия речовина, принесена спалахом, брала участь у формуванні області зореутворення, де пізніше виникла Сонячна система.

Взагалі кажучи, більшість моделей стверджує, що утворення кремнезему до виникнення планет утруднено: він повинен витрачатися швидше, ніж з’являтися. Однак це питання мало кого хвилювало, адже кремнезем «з інших світів» знайти все одно не вдавалося. Однак у 2009-у р. в кількох метеоритах вперше були виявлені сліди цього матеріалу. Причому зразки метеоритної речовини в усіх знахідок містили надзвичайно багато (порівняно з Сонцем) кисню-17, тобто, швидше за все, були принесені зоряним вітром від червоного гіганта, типу того, яким стане Сонце через мільярди років, зірки асимптотичної гілки гігантів.

А ось свіжа знахідка, навпаки, була збагачена киснем-18, ще більш важким і рідкісним стійким ізотопом кисню. Щоб досягти такого складу, обом проаналізованим часткам слід було з’явитися на світ в результаті змішування внутрішніх частин масивної зірки та її зовнішнього шару, збагаченого вуглецем і гелієм. При цьому склад піщинок виявився настільки схожим, що, ймовірно, мова йде про продукт вибуху (під час якого і перемішалися речовини різних шарів) однієї і тієї ж наднової, що колись спалахнула поруч із місцем виникнення майбутнього Сонця і збагатила хімічний склад нашої (поки тільки «проектованої «) зоряної системи різними речовинами, важчими за водень.