Українська мова 4 клас тема ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ

ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ 

Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2–3 синоніми, антонім; пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2–3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати їх словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання 

Вправа 264 

— Прочитайте текст і заголовок до нього. 

— Прочитайте міркування про необхідність збереження живої природи. 

— Назвіть дієслова. 

2. Робота над прислів’ями 

— Прочитайте, поясніть зміст. Випишіть дієслова. 

1) Лежачого хліба нема ніде. 2) З малого пагінця виростає велике дерево. 3) Доброго моряка пізнають у погану погоду. 4) Від щирого слова світ радіє. 5) Терпіння і час роблять із шовковичного листка атлас. 

3. Каліграфічна хвилинка 

Ди сц пл ін дисципліна 

— Поясніть значення слова. Утворіть від поданого слова прикметник, розберіть його за будовою. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про дієслово. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Спостереження за мовним матеріалом 

Слухання казки К. Д. Ушинського 

СУПЕРЕЧКА 

Корова, кінь і собака говорять між собою, кого хазяїн більше любить. Кінь говорить: «Хазяїн більше любить мене. Я йому плуг тягаю, дрова з лісу вожу. Сам хазяїн на мені у місто їздить». 

А корова говорить: «Ні, хазяїн більше любить мене. Я всю його сім’ю молоком годую». 

Собака як заговорить: «Ні, мене. Я хазяйське добро стережу». 

Почув чоловік цю суперечку і говорить: «Не сперечайтеся. Всі ви мені потрібні. Кожен хороший на своєму місці». 

— Що в цьому тексті вам не сподобалося? 

— Якими словами потрібно замінити дієслово говорити? (Засперечатись, сказати, зауважити, загарчати) 

— Як називаються слова, близькі за значенням? (Синоніми)

— Дієслова, протилежні за значенням,— антоніми.

— Чи відрізняються між собою дієслова ходить, плентається, суне, крокує?

— Так, своїм смисловим навантаженням.

— Слова, які мають кілька лексичних значень, називають багатозначними: земля, глухий, іти.

Порівняйте:

- Щонеділі жінки ідуть до церкви (відвідують).

- Автобус іде до вокзалу (рухається в напрямку).

- Іде вже другий тиждень канікул (минає).

— Багатозначні слова можуть мати і пряме, і переносне значення. Порівняйте: хор співає — душа співає.

— Слова з переносним значенням найчастіше вживають у художніх текстах. Наприклад:

Літо в осінь забреда мрійною ходою. (С. Руднєв)

2. Робота за підручником (с. 136–137)

Вправи 265–268

Матеріали до вправи 267

Навчати — передавати кому-небудь знання, уміння, досвід; давати поради, вказівки; наставляти.

Навчатися — набувати яких-небудь знань, вивчати, опановувати щось; виховувати, виробляти в собі певні якості, риси, уміння.

Говорити: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати думки.

Прочитайте:

говорили           базікали

розмовляли   торочили

розповідали   патякали

бесідували           ляпали

повідомляли   пащекували

— Чому ці слова записані у два стовпчики?

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в парах

— Прочитайте байку. Знайдіть у тексті синоніми. 

ШВИДКА РОБОТА

Сім діб по воду до ставу йшов Рак.

На восьмий день придибав так-сяк.

Її він доволік до хати.

Збагачуємо мовлення

Іти — прямувати, простувати, крокувати, чимчикувати, тюпати, чесати, дрібнювати, ступати, шкандибати, кульгати, шкутильгати, кривуляти, плентатися, плестися, тягтися, пхатися, теліпатися, чвалати, чалапати, тюпати.

— Уведіть у речення дієслова-синоніми відповідно їх лексичного значення.

                                                     за вітром (пропасти)

                                                     за водою (зникнути)

Піти                                              на свій хліб (самостійно)

                                                     світ за очі (далеко) 

2. Робота в групах

Добирання синонімів до дієслів

Бігти — мчати, нестись, летіти;

думати — мислити, міркувати;

йти — крокувати, плентатись, сунути, шкандибати;

доглядати — турбуватись, піклуватись.

3. Робота в парах

Добирання антонімів

Заплести — розплести;

в’янути — цвісти;

заходити — виходити;

піднімати — опускати;

з’єднувати — роз’єднувати;

загадувати — розгадувати, відгадувати.

4. Поетична хвилинка

— Знайдіть слова, які вимовляються однаково, та визначте, до якої частини мови вони належать.

Песик шишку з лісу ніс

І поранив собі ніс.

Довелось Трезора звати,

Щоб наклав пов’язку з вати.

Проти ночі по травиці

У курник повзе лисиця.

Напоролася на вила,

Цілу ніч від болю вила.

5. Уживання дієслів у прямому і переносному значеннях

— Відгадайте загадку.

- Старий дід мости помостив.

Молода прийшла — мости рознесла. (Мороз і весна)

Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка — весна та добирають до цих слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні. 

Наприклад: мороз — тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо; весна — прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.

Складання (усно) спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи дібрані дієслова.

6. Самостійна робота

— Замініть подані слова протилежними за значенням.

Наступати, згорнути, підійти, замкнути, прикрутити.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чи сподобався вам урок?

— Чого ви навчилися на уроці?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 269 (с. 137).