Українська мова 4 клас тема ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ

ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ 

Мета: розширити знання учнів про правопис закінчень іменників у множині; перевірити аудіативні навички; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 146, с. 76) 

— Прочитайте утворені словосполучення. 

— Поясніть правопис закінчень іменників. 

2. Робота над прислів’ями 

— Поєднайте праву і ліву частини. 

— Прочитайте утворені речення. 

— Підкресліть іменники у родовому відмінку множини. 

— Визначте, які закінчення вони мають. 

Без вікон, без дверей в рукавицях не ловить. 

Молодець проти овець, а шостий відпочиваємо. 

Кіт мишей повна хата людей. 

П’ять днів нічого не робимо, а проти молодця й сам вівця. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

IV. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ 

ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК 

Одного разу після довгої мандрівки лісом ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе павучок. 

— Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити?! — роздратовано пробурмотів ведмідь. Розсердився на павучка і хотів його вбити. 

Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня? 

— Даруйте, дядьку, я більше не буду,— почав благати павучок ведмедя. Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану. 

— Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? — здивувався старий ведмідь.— Яка може бути з тебе поміч? 

Але все-таки пожалів маленького і відпустив. 

Через деякий час у ліс прийшли мисливці. Ходять, блукають у лісній гущавині то в один бік, то в другий, а дичини нема. Хотіли вже додому повертатися, несподівано натрапили на сліди ведмедя і почали за ним ганятися. Бідний вед-мідь не знав куди подітися, щоб урятуватися від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди. 

Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Поліз скоренько до тієї ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. Посидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли й стали неподалік від скелі. 

— А може наш бурмило* сидить у тій ямі, що під скелею? — сказав один з мисливців. 

— Туди він не міг залізти,— озвався другий мисливець.— Хіба ти не бачиш — там повно павутиння. Якби ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так? 

— Це правда! — підтвердили інші мисливці. 

Постояли, покрутилися та й пішли далі. 

А старий бурмило сидить собі тихенько у тій ямі й від страху ані живий ані мертвий. Так злякався, бідолаха, що не смів навіть поворухнутися. І сидів там довго-довго. А врешті вирішив визирнути — подивитись, чи нема якоїсь небезпеки. 

Лізе ведмідь з тієї ями й очам своїм не вірить — яма поснована густим павутинням, а павучок гойдається на ньому і сміється. 

— Бачите, дядьку,— озвався він до ведмедя,— якби не моє павутиння, то вас давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: «Старе добро не забувається». 

— Щиро тобі дякую, павуче, що ти врятував мене від смерті,— відповів зі сльозами на очах старий ведмідь. 

Відтоді ведмідь ставився до павучка з великою повагою і вдячністю. 

* Бурмило — жартівлива назва ведмедя. 

Тестування 

1. Назви дійових осіб. 

а) Павучок і ведмідь; 

б) мисливці, павучок, ведмідь; 

в) мисливці, ведмідь. 

2. Чому ведмідь відпустив павучка? 

а) Бо він не їсть павуків; 

б) бо павук дуже благав ведмедя; 

в) бо ведмідь був добрий. 

3. Яка біда трапилася з ведмедем? 

а) Він потрапив у пастку; 

б) на нього напали мисливці; 

в) на нього напали бджоли. 

4. Хто допоміг ведмедеві врятуватися? 

а) Вдача; 

б) павучок; 

в) інші ведмеді. 

5. Чому павучок урятував ведмедя? 

а) Бо хотів похвалитися, який він удалий; 

б) бо ведмідь його колись пожалів і відпустив; 

в) бо він поважав ведмедя. 

6. Яка головна думка казки? 

а) Старе добро не забувається; 

б) друзі пізнаються в біді; 

в) не ламай гілку, на якій сидиш. 

Фізкультхвилинка 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Творча робота 

— Запишіть речення, змінюючи форму однини іменників на форму множини. Визначте відмінки цих іменників. 

БІЛКИ 

Восени у (білка) особливо багато клопоту. Треба на зиму (гриб) насушити. Запастися (горіх), (жолудь), (шишка). (Дупло) вимостити, втеплити. Пізніше, коли на землю впадуть (заморозок), їм треба міняти (шубка). 

— Як ви розрізняли відмінки іменників у множині? 

2. Самостійна робота 

— Запишіть словосполучення, поставивши іменники в родовому відмінку множини. 

— З одним із словосполучень складіть і запишіть речення. 

1 варіант 2 варіант 

Багато (вишня) чимало (заповідь) 

кілька (прізвище) багато (озеро) 

немає (знання) не чув (розповідь) 

багато (соловей) побачили (суддя) 

кілька (вікно) п’ять (століття) 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Що повторили на уроці? 

— Що нового дізналися? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 146 (3), с. 76.