Природознавство 4 клас тема АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИН ТА ЇХНЯ ЗМІНА

АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИН ТА ЇХНЯ ЗМІНА 

Мета: вчити учнів називати і розпізнавати агрегатні стани речовин; розвивати пам’ять, мислення; виховувати інтерес до навколишнього світу. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 163) 

2. Індивідуальні завдання 

Високий рівень 

Доберіть та запишіть до таблиці назви тіл і речовин. 

Тіло Речовина 

Достатній рівень 

1. Закресліть назви предметів, що не належать до неживої природи. 

Сонце, хмара, заєць, повітря, вода, клен, планета, пісок. 

2. Підкресліть однією рискою назви тіл, а двома рисками — назви речовин. 

Крапля води, кисень, вода, сталевий дріт, бульбашка повітря у воді, сталь. 

Середній рівень 

Запишіть до таблиці назви тіл і речовин, з яких вони зроблені (виготовлені). 

Тіло Речовина 

Скло, залізо, склянка, цвях, зошит, ручка, папір, пластмаса. 

3. Бесіда 

— Що таке тіла? На які дві групи їх розподіляють? 

— Що таке речовина? 

— На які групи розподіляють речовини? 

— Чому на світі більше тіл, ніж речовин? 

— Чи є правильними наведені нижче твердження? 

Будь-який предмет, будь-яку живу істоту можна назвати тілом. 

Речовини — це те, з чого складаються тіла. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим речовини відрізняються одна від одної та в яких станах вони можуть перебувати. 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Бесіда з елементами розповіді 

— Наведіть приклади тіл, що оточують вас у класі. (Парта, стілець, книга, зошит, ручка, олівець) 

— З чого складаються тіла? (Тіла складаються з речовин.)

— Що ж таке речовини? (Речовиною називають те, з чого складаються тіла.)

— Наведіть приклади тіл, які складаються з однієї речовини. (Наприклад, шматочок цукру — це тіло, утворене однією речовиною — сахарозою. Тіло парта утворено декількома речовинами — деревиною, пластмасою, металом.)

— Наведіть приклади тіл і речовин, з яких вони складаються. (Підкова — метал; склянка — скло; олівець — пластмаса і т. ін.)

— Речовин існує безліч. Чим же вони відрізняються одна від одної? Подивіться на демонстраційний стіл. Перед вами — посудини з різними речовинами: цукор, поварена сіль, вода, спирт, у кульках — азот.

— У якому агрегатному стані можуть перебувати речовини? (У твердому, рідкому, газоподібному)

— Чи мають речовини колір? (Так, речовини мають колір.)

— Удома ви використовуєте в їжу поварену сіль і цукровий пісок. Чим вони відрізняються? (Вони відрізняються смаком: сіль — солона, цукор — солодкий.)

Запам’ятайте! Смак визначати можна тільки у харчових продуктів. У хімічній лабораторії визначати смак речовин категорично заборонено.

Висновок. Речовини мають багато властивостей, деякі з них: стан, колір, смак.

— Чи може речовина змінювати стан?

— Давайте згадаємо, що відбувається при нагріванні із водою? (Вона кипить і випаровується.)

— Як змінюється стан води? (Вона з рідкої стає газоподібною.)

— Якого кольору водяна пара? (Безбарвна)

— Що відбувається, коли над гарячою парою ставлять холодну чашку? (Утворюється туман.)

— Що таке туман? (Це дрібні крапельки рідини.)

— Як змінюється стан води? (Вода переходить з газоподібного в рідкий стан.)

Висновок. Речовина може з рідкого стану переходити в газоподібний при нагріванні, з газоподібного в рідкий — при охолодженні.

— Також можуть випаровуватися й інші тверді речовини, зокрема лід. Випаровування льоду можна спостерігати на практиці: білизна висихає навіть у люті морози.

Речовина може з твердого стану переходити в газоподібний при нагріванні та з газоподібного в твердий — при охолодженні.

Дійсно, свічки при кімнатній температурі перебувають у твердому стані, а при підвищенні температури починають плавитися — «плакати». Аналогічно поводиться вода: при замерзанні вона переходить у твердий стан — лід, а при підвищенні температури — знову перетворюється на воду і далі — на пару. Лід, вода і водяна пара — три стани однієї і тієї самої речовини — води. Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що речовини можуть перебувати в різних станах, а саме в твердому, рідкому і газоподібному.

2. Робота за підручником (с. 163–165)

Вправа «Мікрофон»

Учні відповідають на запитання на с. 163.

— У якому стані можуть перебувати речовини?

— Як називаються ці стани речовини?

Учні проводять досліди з водою за завданнями підручника на с. 164.

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 165.

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник? 

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

— Розгляньте предмети і зробіть висновки, відповідаючи на сформульовані на дошці запитання про речовину, з якої складається предмет.

- Як виглядає речовина, з якої складається предмет?

- Якого вона кольору?

- Опишіть її поверхню.

- Чи має ця речовина запах?

- Чи розчиняється у воді?

- Чи можна її подряпати цвяхом?

- Чи притягується магнітом?

— Зробіть висновок: з якої речовини складається цей предмет?

Кожній групі видається набір предметів (від 3 до 5), залежно від швидкості роботи групи.

Наприклад:

1-ша група отримує предмети: лінійка дерев’яна, ложка, гребінець, молоко.

2-га група отримує предмети: пенал дерев’яний, ножиці, ручка пластмасова непрозора, кефір.

3-тя група отримує предмети: м’яч пластмасовий, канцелярська кнопка, олівець, сир.

Учні спостерігають, використовуючи план дослідження. Далі обмінюються результатами.

Одна група описує речовину, з якої складається предмет. Інші групи доходять висновку, що у них є предмет, який складається з тієї самої речовини.

Лінійка, пенал, олівець складаються з однієї і тієї самої речовини.

М’яч, гребінець, ручка складаються з однієї і тієї самої речовини.

Молоко, кефір, сир складаються зі схожої речовини.

Кнопка, ножиці, ложка складаються зі схожої речовини.

— Подивіться на дошку. На яке запитання ми вже можемо відповісти? (Ми можемо відповісти на запитання: як називаються різні речовини?)

— Так, є метал, деревина, пластмаса.

— Продовжуємо наше дослідження. Чому предмети зібрані в одну групу?

Камінь, дошка, крейда, ручка, стіл, чашка.

Молоко, чай, чорнило, сік, вода.

Повітря всередині кульки; пара, що піднімається з носика чайника.

— Чи можна сказати, що предмети в кожній групі складаються з однієї і тієї самої речовини? (Ні, усі вони складаються з різних речовин.)

— Що ж їх об’єднує в цьому випадку? (Перші бувають твердими, другі — рідкими, треті — газоподібними.)

2. Робота в парах

— Позначте знаком «+» у відповідній графі, які з поданих речовин належать до твердих, рідких, газоподібних.

Речовина Тверда Рідка Газоподібна

Сіль 

Природний газ 

Цукор 

Речовина Тверда Рідка Газоподібна 

Вода 

Алюміній 

Спирт 

Залізо 

Вуглекислий газ 

— Оберіть правильний варіант відповіді. 

Завдання Варіант відповіді 

У якому рядку вказані тільки газоподібні речовини? а) Вода, крохмаль, сіль, перець 

б) кефір, ряжанка, хлор, фтор 

в) азот, кисень, вуглекислий газ 

3. Робота над загадками 

- У вогні не горить, у воді не тоне. (Лід) 

- Сиві гуси все поле услали. (Туман) 

- Що росте догори коренем? (Бурулька) 

- Мов прозора біла хмара над каструлею летить... (пара). 

- Заховав від риби світ, заморозив річку... (лід). 

- Як минуть холоди, крига буде із... (води). 

— Про які стани речовин ідеться в загадках? 

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ 

— Що нового дізналися на уроці? 

— У яких станах можуть перебувати речовини? (У твердому, рідкому, газоподібному) 

— Наведіть приклади агрегатних станів речовин. 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підручник (с. 163–165).