Літературне читання 4 клас тема ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням «Не загубив, а знайшов»; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати працелюбність, наполегливість. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Цоки-цоки-цок копитця — 

Це цапок йде до криниці. 

Працьовитим цапенятам 

Принесе водиці тато. 

2. Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 

МІЙЗ 

тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівІна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Учні в групах представляють інсценування за прочитаним віршем Анатолія Костецького «Спішу додому». Оцінюють роботу груп. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського. 

— Що вам відомо про його творчість? 

— Які твори письменника ви вже читали? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист. 

Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. 

Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки. 

Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”». 

У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий. 

2. Фізкультхвилинка 

3. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов» 

1) Робота над заголовком. 

— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією. 

«Не загубив, а знайшов». 

«Не загубив, а знайшов»! 

«Не загубив, а знайшов»? 

— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок? 

2) Виразне читання оповідання вчителем. 

— Чи сподобалося вам оповідання? 

— Які почуття воно у вас викликало? 

— Над чим примусило замислитися? 

— Хто є головними персонажами оповідання? 

3) Словникова робота. 

Читання колонок слів у парі одне одному 

Уздовж                  збиток 

попервах                  останню 

неспокійно          наприкінці 

найдорожча          приловчився 

— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся). 

4) Робота в парах. 

Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання 

— З якою інтонацією, у якому темпі і яким тоном будете читати слова батька? сина? 

— Які слова виділите інтонацією при читанні? 

5) Виразне читання оповідання учнями за особами. 

6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання. 

— Скільки років виповнилося синові? 

— Що дав йому батько? 

— Що наказав зробити? 

— Чи вмів син копати? 

— Як він виконував поставлене завдання? 

— Що трапилося наприкінці роботи? 

— Як почувався син? 

— Що сказав йому батько? 

— Яка головна думка оповідання? 

7) Гра «Земля — небо». 

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 

— Хто його автор? 

— Який висновок з прочитаного ви для себе зробили? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати оповідання (с. 159–160).