Літературне читання 4 клас тема ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ...

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ... 

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю великого Кобзаря; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; творчу уяву; виховувати любов до художнього твору. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Жив цар у палаці, 

Спав цар на матраці, 

Якось цар всю ніч не спав — 

Йому цвіркунчик заважав. 

Ну, а зранку у віконце 

Вже заглянуло сонце. 

Прокидайся цар, бо ранок — 

На столі стоїть сніданок. 

Там і яйця, і цукерки, 

І цибулі пів цеберки! 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання з пам’яті вірша Т. Г. Шевченка «Вітер віє-повіває...». 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ми ознайомимось з ще одним твором видатного поета, який став народною піснею,— це вірш «Реве та стогне Дніпр широкий...». 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Слухання аудіозапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...» 

— Заплющте очі, розслабтеся. Зараз ви почуєте пісню, яку виконає капела бандуристів, на слова вірша Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий...». Намагайтеся уявити все те, що хотів передати автор словами і музи-канти музикою. 

— Як ви вважаєте, чому цей вірш став піснею? 

— Які почуття викликала у вас ця пісня? 

2. Гра «Рибки» 

Самостійне мовчазне читання вірша учнями 

— Яким настроєм пройнятий вірш? 

3. Перевірка сприйняття тексту 

— На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три) 

— Що відтворив поет у першій картині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.) 

— Що б ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із-за хмари.) 

— Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже автор показав, що природа вгомонилася, все стихло.) 

— За допомогою яких слів авторові вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот? 

4. Фізкультхвилинка 

5. Читання вірша учнями за строфами 

— Прочитайте першу строфу грізно, голосно, виражаючи жестами настрій природи. 

— Другу строфу прочитайте протяжно, задумливо. 

— Прочитайте третю строфу тихо, загадково. 

6. Аналіз змісту вірша 

— Коли може відбуватися таке явище в природі? 

— З чим поет порівнює місяць? 

— Як ви розумієте вислів «ще треті півні не співали»? 

7. Гра «Добери прикметники» 

Дніпр... (широкий). 

Верби... (високі). 

Місяць... (блідий). 

Море... (сине). 

8. Гра «Добери риму» 

Завива — ... (підійма). 

Виглядав — ... (потопав). 

Гомонів — ... (скрипів). 

9. Робота в групах 

— Доберіть з вірша «Реве та стогне Дніпр широкий...» слова: 

1-ша група — іменники; 

2-га група — прикметники; 

3-тя група — дієслова. 

10. Робота за ілюстраціями 

— Розгляньте ілюстрації до цього вірша. 

— Що художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони використали? 

— Який настрій вони створюють? 

— Порівняйте вірш і картини. 

— Що у них спільного, а що — відмінного? 

— Які рядки вірша належать до образів картин? 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчіть речення» 

- Сьогодні на уроці я дізнався... 

- Мені сподобалось... 

- Дякую за... 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вивчити напам’ять вірш Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий...» (с. 85–86).