Літературне читання 4 клас тема ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП 

Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Вліз у хату їжачок 

І побачив бурячок: 

«У цікавої цієї штучки 

Жодної нема колючки». 

2. Артикуляційна гімнастика 

- «Смачне варення». 

Посміхнутися; відкрити рот; широким язиком у формі «чашечки» облизати верхню губу 

- «Кулька». 

Надути щоки; здути щоки. 

- «Млинці». 

Посміхнутися; відкрити рот; покласти широкий язик на нижню губу. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Чия розповідь краща?» 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Послухайте поетичні рядки. 

Оселялись цілим родом: 

Що людина, як одна?! 

Кревні люди — рід складали, 

Кревні роди — племена. 

— Хто їх автор? 

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю видатного українського поета Олександра Олеся. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Опрацювання статті про Олександра Олеся 

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета 

— Де проводив свій час улітку маленький хлопчик? 

— Хто мав великий вплив на майбутнього поета? 

— Який вплив на Олександра мав дід? 

— Що згадував поет про дитинство? 

— Що відчуваєте, читаючи вірші Олександра Олеся? 

2. Робота над віршем Олександра Олеся «Степ» 

1) Виразне читання вірша вчителем. 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Який настрій він у вас викликав? 

— Які картини ви уявляли, слухаючи його? 

2) Словникова робота. 

Неоглядна — безмежна, безкрая. 

Перина — виготовлений з пуху, пера матрац. 

Яр — глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками. 

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання. 

— В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш? 

— Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи? 

— Які слова виділите голосом при читанні? 

4) Виразне читання вірша учнями за строфами. 

5) Фізкультхвилинка. 

6) Аналіз змісту вірша. 

— Доберіть синоніми до слова степ. Із чим порівнюється степ навесні? 

— Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ? 

— Про які різкі зміни у ньому йдеться? 

— Із чим порівнюють степ улітку? Чому? 

— На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти? 

— Із чим порівнюється степ узимку? 

— Хто оберігає сон баби-зими? 

7) Вибіркове читання. 

— Знайдіть у вірші порівняння. 

— Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими? 

— Знайдіть образні вислови. 

8) Робота за ілюстраціями. 

— Розгляньте ілюстрації до цього вірша. 

— Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року? 

— Яким рядкам вірша відповідають малюнки? 

9) Словесне малювання. 

— Які картини до вірша намалювали би ви? Які кольори використали б? Чому? 

10) Гра «Знайдіть початок». 

... морем став. 

... пахощі поля. 

... рівна і м’яка. 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчи речення» 

- Сьогодні на уроці я дізнався... 

- Мені сподобалось... 

- Кажу спасибі... 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вивчити вірш напам’ять (с. 63–65).