Літературне читання 4 клас тема ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ 

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олександра Олеся, з уривками із його книги «Княжа Україна»; розширювати уявлення про історичне минуле, про мудрість і розважність князя Ярослава Мудрого; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас школярів; навчати самостійно давати характеристики дійовій особі; формувати оцінні судження; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашої держави. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

1. Гра «Хто краще?» 

Виразне читання учнями твору Олександра Олеся «Наші предки — слов’яни» (с. 36–39). 

2. Гра «Вернісаж» 

Учні демонструють малюнки. Зачитують рядки твору, що вони проілюстрували. 

IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на попередньому уроці? 

— Хто його автор? 

— З якої книги цей твір? 

— Сьогодні на уроці ми продовжимо читати уривки з книги Олександра Олеся «Княжа Україна». Ознайомимося з твором, у якому автор розповідає про князя Київської Русі Ярослава Мудрого. 

ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Розповідь учителя 

— Ярослав Мудрий — великий князь київський, син князя Володимира Великого. Наслідуючи свого батька, старався зробити Київську Русь сильною державою. Навколо Києва звів нові мури і Золоті ворота. 

Часи князювання Ярослава Мудрого в Києві позначилися посиленням держави, зміцненням кордонів Київської Русі, інтенсивним будівництвом і прикрашанням міст, піднесенням сільського господарства й ремесла, сільських та міських промислів, внутрішньої й міжнародної торгівлі. 

Ці успіхи ознаменувалися підвищенням авторитету Давньоруської держави в середньовічному світі. А це, в свою чергу, позначилося на династичних зв’язках дому Ярослава Володимировича з правлячими династіями Європи. Поріднитися з київським князем бажали численні королівські родини Заходу. Три дочки Ярослава стали королевами! Анна — французькою, Єлизавета — норвезькою, Анастасія — угорською. Сестра самого Ярослава Добронега була видана за польського князя Казимира, що забезпечило на довгі роки безпеку західного рубежу Русі. 

Ярослав дожив до похилого віку, що було рідкісним явищем у суворі середньовічні часи. Він помер у зеніті своєї могутності та слави, величезного, міжнародного авторитету у віці 76 років 20 лютого 1054 р. Ця дата зафіксована в літописах; вона підтверджується поминальним записом (граффіто) на стіні Софійського собору в Києві. 

Дійсно, Ярослав був самодержцем всієї Руської землі, як казали в таких випадках літописці. У роки його князювання ранньофеодальна імперія — Київська Русь — досягла чи не найвищої точки свого економічного злету й політичної міці. Тому ім’я Ярослава шанували на Русі протягом наступних століть.

2. Робота над твором Олександра Олеся «Ярослав Мудрий»

1) Словникова робота.

Читання тлумачень слів у підручнику

Читання слів «буксиром» та пояснення їх значення

Зруйнувавши, подастеся, тинятиметесь, трон, чужоземний, замикалися, будівництві, з чужини.

2) Фізкультхвилинка.

3) Виразне читання твору вчителем.

— Чи сподобався вам твір?

— Які почуття він у вас викликав?

— Які картини ви уявляли, слухаючи його?

4) Перевірка первинного сприймання тексту.

Тестування

1. Ярослав Мудрий — це:

а) князь Київської Русі;

б) воєвода полян;

в) правитель гуннів.

2. В якому місті правив Ярослав?

а) В Москві;

б) в Києві;

в) в Царгороді.

3. Чим оточив своє місто Ярослав?

а) Валами;

б) колючим дротом;

в) кам’яними стінами.

4. Як відносився до свого міста Ярослав Мудрий?

а) Він про нього дбав;

б) йому було байдуже до нього;

в) він віддав його ворогам.

5. Хто часто навідувався до управительських палат?

а) Бідні люди;

б) родичі;

в) чужоземні посланці.

6. Де сидів князь, зустрічаючи посланців?

а) В розкішнім кріслі;

б) на пишнім троні;

в) на різному троні.

7. Як до князя ставились посли інших держав?

а) Вони його ненавиділи;

б) боялися;

в) кланялися і приносили дари.

8. Якої честі від Ярослава хотіли удостоїтись європейські правителі?

а) Служити йому;

б) бути похваленими;

в) поріднитись з ним. 

9. У чому була мудрість Ярослава?

а) У будівництві та владі;

б) в устрою та судах;

в) в умінні читати і писати.

10. Ярослав не хотів воювати, бо:

а) боявся бути убитим;

б) не хотів нищити свого народу, народного майна;

в) не хотів покидати рідне місто.

11. Кого перед смертю покликав до себе Ярослав?

а) Синів;

б) дочок;

в) всіх своїх дітей.

12. Який заповіт залишив своїм нащадкам Ярослав Мудрий?

а) Жити у злагоді;

б) завоювати більше земель;

в) побороти чужоземців.

5) Читання тексту учнями «ланцюжком».

— Чи зрозуміли ви, у які часи князював Ярослав Мудрий? Що ви можете про нього розказати?

6) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

— У якому місті князював Ярослав Мудрий?

— Знайдіть рядки, у яких ідеться про красу і велич стародавнього Києва.

— Як до Ярослава Мудрого ставилися посли інших держав?

— Прочитайте, у чому полягала мудрість Ярослава.

— Що заповів Ярослав Мудрий своїм синам?

— Уважно перечитайте заповідь князя синам. Поміркуйте над її змістом. Чи погоджуєтесь ви із думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас, його далеких нащадків?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на уроці?

— Що вас найбільше вразило?

— Який висновок для себе зробили?

— Як оцінюєте свою роботу на уроці?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати твір (с. 39–41).