Літературне читання 4 клас тема ОЛЬГА БОНДАРУК. МІФИ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ ТА ЛЮДЕЙ

ОЛЬГА БОНДАРУК. МІФИ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ ТА ЛЮДЕЙ 

Мета: продовжити ознайомлення учнів з міфами; ознайомити зі слов’янськими міфами, дати уявлення про їх витоки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати бажання вивчати історію свого народу. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Життєрадісні жирафи 

Узяли журнал із шафи. 

Його жужмили і м’яли. 

... Все одно не прочитали. 

2. Артикуляційна вправа «Лопаточка» 

Широким я язик зроблю, 

На нижню губу покладу. 

Гарна вийшла і пласка 

Моя лопатка з язика. 

Жаль, така лопатка 

Не скопає грядки. 

(Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні протягом 10–15 секунд.) 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання учнями міфу «Створення світу» (с. 24–26). 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Ми продовжуємо ознайомлення з міфами різних народів. У слов’янських народів, до яких належать й українці, теж були міфи. У них відображалися уявлення наших предків про походження світу, діяння богів, вірування людей. Сьогодні ми дізнаємося, що розповідається у міфах праслов’ян про появу людей на Землі. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Виразне читання тексту «Міфи про створення світу та людей» учителем 

— Чи сподобалися вам міфи? 

— Які слова, речення були незрозумілими? 

— Що вас найбільше вразило? 

2. Словникова робота 

Дивовижні — надзвичайні. 

Перлова роса — тут: роса, схожа на перли. 

Перли — перламутрові зерна кулястої або неправильної форми, що утворюються в черепашках деяких морських та прісноводних молюсків; використовуються як коштовна прикраса. 

Читання стовпчиків слів у парах «буксиром» 

— Прочитайте слова кожного стовпчика на одному мовному видиху. 

Давнішим корінні 

уявленнями магічну 

християнство міфології 

божественний першочоловік 

— Яке слово складається з двох частин? 

— Поясніть його значення. 

— Доберіть синоніми до слова магічну. (Чарівну, чудодійну) 

3. Гра «Рибки» 

Повторне читання міфу учнями мовчки 

— У яких творах слов’янських народів зберігся погляд дуже давніх людей на те, як було створено світ? 

4. Аналіз змісту міфу з елементами вибіркового читання 

— Знайдіть і прочитайте опис світового дерева. 

— Як у міфології називається таке дерево? 

— Хто був найголовнішими істотами на ньому? 

— Хто був утілений у птицях? 

— Якими були уявлення праслов’ян про світове яйце? 

— Що символізує зараз яйце у християн? 

— Що можна побачити на великодніх писанках? 

Сонце — нашим пращурам доводилося виживати в складних умовах: важко було пережити холодну зиму, дочекатися нового врожаю. Настання довгоочікуваної весни сприймалося як народження нового сонця, торжество життя, тепла, світла над темрявою. Тому серед язичницьких богів Дажбог — сонячний бог — був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог — це світло. 

Зірка — символізує сонце і вранішню зорю. Містить у собі косий хрест, прямий хрест, а також лівобічну та правобічну свастики (сварги). У народній символіці вона є незмінним символом кохання. 

Олень — пов’язаний зі світлом, він є рятівником-переможцем, охоронцем істини, провідником; це образ шукання Бога і взаємної допомоги. 

Птах — символ зародження життя, родючості, достатку. Це — напівземна, напівнебесна істота, що вважалася провідником Божого сонця й охоронцем проти зла, символом любові, вірності та злагоди. У християнстві птах — символ вознесіння до Бога. 

Кінь — символ невтомного руху сонця; образ безстрашного вісника віри, який летить у світ, готовий на смерть. 

— Звідки взялися на землі люди? 

— Що розповідається у міфах праслов’ян про появу людей на землі? 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? 

— Що вас здивувало у міфі? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підготувати запитання за змістом міфу (с. 26–28).