Літературне читання 4 клас тема ШВАЧКА. СИН ТА МАТИ. ЗАПИСАВ БОРИС ГРІНЧЕНКО

ШВАЧКА. СИН ТА МАТИ. ЗАПИСАВ БОРИС ГРІНЧЕНКО 

Мета: ознайомити учнів з народними усмішками як жанром усної народної творчості, з творчістю українського письменника і педагога Бориса Грінченка; вдосконалювати навички читання за особами; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до рідного слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Люблю я свій розум, 

Увагу та пам’ять. 

Працює мій мозок, 

І вчусь я старанно. 

Сприймаю все нове 

І мислю логічно. 

Учителя слово 

Здійсню я практично. 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою 

Я зараз з буквою Р один 

Перерахую всіх тварин: 

Риба, тигр, верблюд, борсук, 

Рак з клешнями замість рук, 

Рись, рисак і кенгуру, 

Кріт до себе ліз в нору, 

Нерпа і жирафа гарна, 

Зебра, морж, корова, сарна, 

Ще черепаха, носоріг,— 

Більш пригадати я не зміг! 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Учні розповідають про те, які народні пісні співають у їхніх родинах. 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Українці завжди любили дотепне слово, жарт. Народна мудрість говорить: «Весела думка — половина здоров’я». 

— Послухайте народну усмішку. 

ХИТРИЙ ХЛОПЕЦЬ 

Зібрала мати дітей і говорить: 

— Кому борщу насипати? 

Найстарший хлопчик кричить: 

— Мені найбільше насип. 

Поїли діти борщ, тоді мати знову запитує: 

— Кому каші покласти? 

— Мені каші,— знову закричав найстарший,— мені найбільше. 

З’їли діти кашу. Дивиться мати на найстаршого та й говорить: 

— А тепер треба йти корову пасти. Ну, хто з вас піде? 

— Ми, ми! — кричать молодші, а найстарший,— ні слова. 

— Ти чому мовчиш? — запитує мати.— Їв ти найбільше, а працювати іти не хочеш? 

— Ні, мамо,— образився хлопець,— я й так уже два діла зробив краще за всіх. Так мені ще й третє робити? 

— Чи сподобалася вам усмішка? 

— Який настрій вона у вас викликала? 

— Сьогодні ми будемо говорити про народні усмішки. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Гра «Бджілки» 

Читання статті «Народні усмішки» учнями напівголосно 

— Що таке народні усмішки? 

— Що у них висміюється? 

— Хто збирав народні усмішки? 

— Що ви дізналися про Бориса Грінченка? 

2. Біографічна довідка 

— Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й ґрунтовні. Тонка і вродлива дитяча уява насичувалася вабливим світом образів, заохочувала до творчості. І незабаром, під враженням прочитаного, підліток починає писати і сам. Він створює «самвидавівський» рукописний журнал, який заповнює власними оповіданнями та віршами. 

3. Фізкультхвилинка 

4. Самостійне мовчазне читання усмішок учнями 

— Чи сподобалися вам усмішки? 

— Який настрій вони у вас викликали? 

— У якій формі написані усмішки? (Діалог) 

5. Словникова робота 

Пороти — розшивати, розривати шви. 

Стовчи — подрібни, зітри на порох жито. 

6. Читання усмішки «Швачка» за особами 

— Хто є дійовими особами усмішки? 

— Що в ній висміюється? 

7. Читання усмішки «Син та мати» за особами 

— Хто є дійовими особами усмішки? 

— Що в ній висміюється? 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З якими творами ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 

— Що вам найбільше сподобалося? 

— Що запам’яталося? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Дібрати народні усмішки.