Українська мова 3 клас Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та різних форм одного й того самого слова

 Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та різних форм одного й того самого слова

Мета: вчити учнів розрізняти під керівництвом учителя синоніми, спільнокореневі слова і форми того самого слова; розвивати увагу до лексичного значення слів; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 155, с. 71)

Вправа 155.

— Прочитайте спільнокореневі слова. Назвіть у них основу й корінь.

2. Каліграфічна хвилинка

Е е Ее Ех ве ме ере бе

Олень олівець цукерка

Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.

— Доберіть споріднені слова до слова гриби.

3. Словникова робота

Гра від Діда-Буквоїда

д кт нт з вд нн в вт р к ч т нн

(Диктант, завдання, вівторок, читання)

4. Робота над віршем

— Прочитайте вірш, знайдіть спільнокореневі слова, випишіть їх у зошит і позначте корінь.

Слон

Слон, слониха й слоненя

Йдуть купатися щодня.

Має радість слоненятко,

Бо його купає татко.

В. Кравчук

— Розгляньте уважно всі виписані слова (слон, слониха, слоненя, слоненятко) і зробіть висновок про те, яке слово допомогло встановити в них корінь? (Слово «слон», бо в словах «слониха», «слоненя», «слоненятко» була спільна частина «слон-».)

— Які слова називають спорідненими? (Такі, що мають спільну частину з однаковим значенням.)

III. Повідомлення теми, мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим розрізняються споріднені слова і форми одного і того самого слова.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Пояснення вчителя

Гра «Відгадай»

«Білі мухи налетіли...» Що це? (Сніг)

Сильний сніг... (Сніговій)

День, коли йде сніг... (Сніговий)

Як назвати сніг пестливо?.. (Сніжок)

Як назвати снігову зірочку?.. (Сніжинка)

— Назвіть споріднені, або спільнокореневі, слова.

Сніг, сніговій, сніговий, сніжок, сніжинка. 

— Чи мають вони спільну частину? («Сніг-»; в деяких словах «сніж-»)

— Чому? (Бо відбувається чергування в корені.)

— Чи змінюється значення слів? (Так)

— Чому? (Бо утворюються нові від кореня за допомогою суфіксів.)

— Змінимо слово сніг за питаннями: (нема чого?) снігу; засипало (чим?) снігом.

— Це слова, які різняться тільки закінченням, тобто це одне і те саме слово.

— Чи є в них спільна частина? (Сніг-)

— Чи змінюється значення цих слів? (Ні)

— Як ви вважаєте, чому? (Значення його не змінюється, бо залишається незмінною основа.)

2. Робота в групах (вправа 156, с. 71–72)

— Порівняйте слова в кожному з пунктів завдання. Зробіть висновки.

1) Слова, близькі за значенням (синоніми): сніговій, хуртовина, метелиця, заметіль, завірюха, хурделиця, віхола, завія.

2) Спільнокореневі, або споріднені, слова: сніг, сніговій, сніговий, сніжок, сніжинка.

3) Слова, які різняться тільки закінченням (різні форми того самого слова): сніг, снігу, снігом, снігів, снігами, у снігах, снігам.

Висновок. Спільнокореневі — це слова, що мають спільну частину — корінь з однаковим значенням і утворюються за допомогою закінчень, суфіксів, префіксів.

Форми слова утворюються за допомогою спільної частини — кореня з однаковим значенням і закінченням. Значення форм слова не змінюється, бо залишається незмінною його основа.

Синоніми — близькі за значенням слова.

Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Розподільне списування (вправа 157, с. 72)

— Прочитайте текст. Чому він поділений на абзаци?

— Випишіть в один рядок спільнокореневі слова до слова зима, а в інший — слово зима з різними закінченнями (різні форми цього слова).

— Доберіть синоніми до слів безлистий, гуде, завірюха.

Безлистий — голий, опавший, чорний (ліс).

Гуде — шумить, свище, віє, гуляє, дме.

Завірюха — хуртовина (сильний вітер зі снігом), буран, заметіль, пурга, хуга, віхола, метелиця, розм.: хурделиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця, завія, пороша, зав’юга, стужа.

— Прочитайте тлумачення слова брунатний.

2. Робота в парах (вправа 158, с. 72)

— Вилучіть «зайве» слово. Поясніть свій вибір.

3. Тестування (див. додаток на с. 38)

VІ. Підсумок уроку

— Як утворюються форми слова? Наведіть приклади.

— Які слова називаються спільнокореневими? Наведіть приклади.

— Для чого слід уміти розрізняти ці слова?

VІІ. Домашнє завдання

Вправа 159, с. 73.