Українська мова 3 клас Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «Речення»

Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «Речення»

Мета: узагальнити знання учнів про основні ознаки речення, про типи речень за метою висловлювання, про головні члени речення; розвивати вміння інтонувати речення, встановлювати зв’язок між словами в реченні; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань (див. додаток на с. 37)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми узагальнимо вивчений матеріал за темою «Ре-чення», напишемо самостійну роботу.

IV. Узагальнення і систематизація знань учнів

1. Робота за вправою 103 (с. 51)

— Прочитайте текст. Чого він навчає?

— Спишіть текст.

— Назвіть підкреслені слова. Поставте до них питання.

— Знайдіть речення зі звертанням.

— Яким є це речення за метою висловлювання? (Спонукальним, окличним)

2. «Виконай за зразком!» (вправа 104, с. 51)

— Установіть зв’язок між словами за допомогою питань.

Небо (яке?) чисте;

співати (що?) пісню;

зачарувалися (чим?) піснею;

росте (де?) в полі;

перейшли (що?) місток;

виписав (з чого?) з книги.

— З одним сполученням слів складіть речення.

3. Творча робота (вправа 105, с. 51)

— Складіть два речення зі словом осінь так, щоб в одному реченні це слово було підметом, а в іншому — другорядним членом речення. (У сади і городи прийшла золота осінь. Діти складають твір про осінь.)

Фізкультхвилинка

4. «Слухаємо і розуміємо!» (вправа 106, с. 52)

— Послухайте текст.

— Про які дерева йдеться в тексті?

— Як автор говорить про дуб? про берізки?

— Де росте дуб?

— Поясніть, як ви розумієте значення слова узлісся. (Узлісся — край лісу завширшки до 100 м.)

— Знайдіть речення, у яких підметом є слово дуб.

— Усно встановіть зв’язок між членами речення.

— Назвіть звуки у слові узліссі; біліють. 

5. Самостійна робота 

1 варіант 

1. Поділити текст на речення. Визначити кількість речень. 

Кіт підкрався до самого тину та як плигне хотів горобця схопити а горобчик утік кіт полетів у калюжу вискочив мокрий брудний а горобці сміються над котом. 

а) 4; б) 5; в) 6. 

2. Скласти речення за схемою: «яка? хто? що робить?». 

3. Визначити тип кожного речення. 

Чому це так жваво струмочок співає? 

Сніг, наче срібло, блищить! 

Любіть і оберігайте ліси. 

Небо було ясне і синє. 

4. Поширити речення звертанням. 

Обережно поводьтеся з газовою плитою! 

5. Перебудувати розповідне речення на питальне. 

Перестали співати пташки у лісах. 

6. Перебудувати розповідне речення на спонукальне. 

Діти оберігають мурашник. 

2 варіант 

1. Поділити текст на речення. Визначити кількість речень. 

Ходила квочка з курчатами у дворі раптом як лине дощик квочка на землю присіла, пір’ячко розчепірила й заквоктала і всі курчата залізли до неї під крилечка зарилися в її м’яке пір’ячко. 

а) 4; б) 5; в) 6. 

2. Скласти речення за схемою: «хто? що робить? де?». 

3. Визначити тип кожного речення. 

Чому ласкаво нам сонечко сяє? 

Скільки радості в очах! 

Учіться, діти! 

Електрика освітлює будинки. 

4. Поширити речення звертанням. 

Не бавтеся сірниками! 

5. Перебудувати розповідне речення на питальне. 

Загорнувся у листячко їжачок. 

6. Перебудувати розповідне речення на спонукальне. 

Діти допомагають узимку лісовим мешканцям. 

V. Підсумок уроку 

— Чим речення відрізняється від окремих слів? 

— У кінці яких речень ставиться крапка? знак питання? 

— Які речення називаються окличними? 

— Що є основою речення? 

— Що таке підмет? присудок? 

— Як зв’язуються між собою слова в реченні? 

VI. Домашнє завдання 

Вправа 107, с. 52.