Українська мова 3 клас Головні і другорядні члени речення

Головні і другорядні члени речення

Мета: формувати поняття «головні члени речення», «другорядні члени речення», «основа речення»; розвивати вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Ось і дзвоник дав сигнал —

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо

І урок розпочинаймо!

II. Актуалізація опорних знань 

III. Повідомлення теми, мети уроку

— Сьогодні ми ознайомимося з назвами слів у реченні, будемо вчитися виділяти основу речення і встановлювати зв’язок слів у реченні.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Доповнення речень (вправа 93, с. 47)

— Доповніть речення словами, які відповідають на питання, подані в дужках.

Висновок. Усі слова, до яких можна поставити питання, є членами речення.

— Чи є членами речення слова у, в? Чому? (Ні. Це прийменники. До них не можна поставити питання.)

— Яку роль виконують прийменники в реченні? (Вони допомагають пов’язувати між собою слова в реченні.)

2. Пояснення нового матеріалу (вправа 94, с. 47)

1) Формування поняття про підмет.

— Прочитайте перше речення.

— Про що говориться в першому реченні? (Жовтень)

— На яке питання відповідає цей член речення? (Що? — жовтень)

— Про що говориться в другому реченні? (Мальви)

— На яке питання відповідає слово мальви? (Що? — мальви)

— Про кого говориться в третьому реченні? (Журавлі)

— На яке питання відповідає слово журавлі? (Хто? — журавлі)

— Що ви можете сказати про названі члени речення? (Вони вказують, про кого або про що йдеться в реченні, і відповідають на питання хто? що?)

2) Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 47).

— Як же називаються такі члени речення?

3) Формування поняття про присудок.

— А тепер дізнаємося, що говориться про підмет у цих реченнях.

— Відшукайте члени речення, які вказують, що саме говориться про підмет.

— Ставте питання від підмета. Зразок виконання роздивіться у підручнику на с. 47.

— Що ви можете сказати про названі члени речення? (Вони вказують, що говориться про підмет, і відповідають на питання що робить? що робив? що робили?) 

4) Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 47). 

— Як же називаються такі члени речення? 

5) Формування поняття про головні члени речення. 

— Чи є в цих реченнях, крім підмета і присудка, ще якісь слова, що відповідають на певні питання? 

— Назвіть їх. 

6) Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 48). 

— Які члени речення є головними? (Підмет і присудок) 

— Як їх іще називають? (Основа речення) 

— Як ми назвемо всі інші члени речення? (Другорядні) 

Фізкультхвилинка 

V. Узагальнення й систематизація отриманих знань 

1. «Попрацюймо разом!» (вправа 95, с. 48) 

— Прочитайте текст. 

— Про яку пору року йдеться? Чому ви так уважаєте? 

— Як ви розумієте вислів ліс довкола аж горить? 

— У кожному реченні знайдіть підмет. 

— Поставте питання від підмета до присудка. 

2. Зв’язок слів у реченні (вправа 96, с. 48) 

1) Визначення головних членів речення. 

— Спишіть речення. 

— Підкресліть у ньому підмет і присудок. 

— Підкреслюйте так, як показано у підручнику на с. 49. 

2) Робота за схемами. 

— Розгляньте, як зв’язуються між собою головні і другорядні члени речення. 

— Чому між підметом і присудком стоять стрілочки в одну і другу сто-рони? (Такий двосторонній зв’язок установлюється лише між головними членами речення.) 

«Візьми до уваги!». Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 49) 

— Прочитайте речення. (Пожовкле листя злітає на землю.) 

— За поданою у підручнику схемою покажіть зв’язки між членами цього речення. 

3. Самостійна робота (вправа 97, с. 49) 

— Спишіть і визначте головні члени в кожному реченні. 

VI. Підсумок уроку 

— Що нового дізналися на уроці? 

— Які члени речення є його основою? 

— На які питання відповідає підмет? присудок? 

— Як називають інші члени речення? 

VII. Домашнє завдання 

Вправа 97 (3), с. 49.