Українська мова 3 клас урок "Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Використання їх у зв’язних висловлюваннях"

Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Використання їх у зв’язних висловлюваннях

Мета: вчити учнів уживати прикметники у мовленні; формувати вміння добирати синоніми і антоніми; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати зв’язне мовлення; образне мислення, виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Каліграфічна хвилинка

Іі із під між ін різ

Іній ірис індик ніжно

Сиплеться іній з беріз

В пору чудову ранкову.

Хтось на верхів’я заліз

І ніжну скидає обнову. 

Ю. Збанацький

— Знайдіть у тексті прикметники та іменники, з якими вони зв’язані.

— Поставте питання від іменника до прикметника.

— Визначте рід і число прикметників.

— Зробіть звуковий аналіз слова верхів’я.

2. Гра «Мікрофон»

— Яку частину мови ми зараз вивчаємо?

— Що таке прикметник?

— Як визначити число і рід прикметника?

— Назвіть родові закінчення прикметників в однині.

— Яке закінчення мають прикметники в множині?

3. Перевірка домашнього завдання (вправа 359 (4), с. 148)

IІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку

— Послухайте загадку.

Є у мене менший брат.

Все у нас із ним невлад:

Він білявий, я — чорнявий.

Я меткий, а брат мій млявий.

Я високий і тонкий,

Брат товстенький і низький.

З братом я живу у парі,

Та не в злагоді — у сварі.

Робимо усе ми залюбки,

Тільки завжди навпаки.

— Про яких братів ідеться в загадці? (Про слова, протилежні за значенням,— антоніми)

— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати слова, близькі і протилежні за значенням.

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Самостійна робота (вправа 360, с. 148)

— Поставте сполучення прикметників з іменниками в однині. Запишіть, позначте закінчення, визначте рід.

— Як ви визначаєте рід прикметників?

— Які закінчення мають прикметники чоловічого роду? жіночого? середнього?

Самоперевірка за зразком на дошці.

2. Робота в парі (вправа 361, с. 149)

— Прочитайте текст.

— Який недолік ви помітили у тексті?

— Щоб не повторювати прикметник жаркий, замініть його синонімами. (Пекучий, гарячий, душний)

3. Самостійна робота з наступною взаємоперевіркою в парах (вправа 362, с. 149)

— Прочитайте і спишіть текст.

— Підкресліть слова, які в цьому тексті мають протилежні значення.

— Випишіть з тексту іменники разом із прикметниками, які від них залежать. У дужках позначте число за зразком.

Фізкультхвилинка

4. Збагачуємо словниковий запас (вправа 363, с. 149)

— Доберіть антонімічну пару. Наведіть свої приклади.

V. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Творча робота в групах

— Прочитайте текст. До виділених іменників доберіть прикметники. Запишіть текст із дібраними прикметниками.

Представник кожної групи зачитує удосконалений текст перед класом. Обирається краща робота. Приходить весна. Сонце руйнує кучугури. Кругом дзвенять краплинки. Біля будинків кричать горобці. У лісі пахне бруньками. Дзвенять синиці. Барабанить дятел. Гілки берези стали бронзовими.

2. Гра «Назвіть кольори веселки»

— Прочитайте вірш. Знайдіть прикметники. Виділіть у них закінчення, визначте рід.

Любить Пензлик мій до свята

Собі чубчик фарбувати.

Він у райдугу пірнає,

Кожний колір називає:

Це червоний — жар неначе,

Це — оранжевий гарячий,

Жовтий, як пшениця в полі,

Мов трава — зелений колір,

Голубий, як у краплини,

А наступний колір — синій,

Синій колір, ніби річка,

Фіолетовий, як нічка.

Це цікаво!

Веселка — надзвичайне явище природи, прекрасне і чарівне. А що ж таке веселка?

Це сонячне проміння, яке переломлюється у крапельках дощу. Частіше всього веселка з’являється після затяжних дощів. Усього у веселки сім кольорів, які переходять один у інший. Люди помітили, що поява веселки у небі — на зміну погоди.

VІ. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на уроці?

— Які нові слова запам’ятали?

— При виконанні яких завдань у вас виникали труднощі?

— Як вчилися долати труднощі?

VІІ. Домашнє завдання

Вправа 364, с. 149.