Українська мова 3 клас урок "Поняття предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників"

Поняття предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників

Мета: ознайомити учнів з поняттям предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників; розвивати мовлення школярів; збагачувати їх словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 293, с. 123)

— Прочитайте, які імена та прізвища поетів, письменників ви виписали.

2. Письмо з пам’яті

Півники

Знов півники на квітнику

розквітли так блакитно,

що я від тебе їх ніяк

не можу відрізнити.

А. Костецький

— Поставте питання до слова півники.

— Що воно означає?

— У якому випадку слово півники є назвою істоти, а в якому — неістоти?

— Коли іменники котики, сонечко, лисички є назвами істот, а коли — назвами неістот?

3. Хвилинка каліграфії

Гг Гг Гг Го Гв Гл ог го гр ге іг мг

В горішнику горішина

Горішками обвішана.

Оришка й Тимошко

Струшують горішки.

— Чітко і правильно промовляйте скоромовку.

— Знайдіть спільнокореневі слова, позначте в них корінь.

— Підкресліть букви, що позначають глухі приголосні звуки.

— Назвіть іменники в скоромовці.

— Поясніть, чому деякі з них написані з великої букви.

III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Пояснення з елементами бесіди

— Назвіть предмети, які ви можете побачити, почути, до яких можна доторкнутися. (Стіл, барабан, рука)

— До якої частини мови вони належать?

— Загальні іменники, які ви назвали, називають конкретні предмети. А є загальні іменники, які не можна сприйняти органами чуттів.

2. Повідомлення теми, мети уроку

— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з іменниками, які не називають предмети, але набувають предметності. Ви будете вчитися утворювати такі іменники, вживати їх у своєму мовленні.

3. Первинне закріплення (вправа 294, с. 123)

— Розподіліть іменники за групами: події, явища, почуття.

— Доберіть синоніми до слова метелиця.

4. Збагачуємо словниковий запас (вправа 295, с. 124)

— Прочитайте речення.

— Якими частинами мови є виділені слова?

— Які з цих слів є спорідненими? (Молодий, молодь)

— Чому? (Вони мають спільне значення.)

— Спишіть речення.

— Якими членами речення є виділені прикметники та іменники?

Фізкультхвилинка

Вже і сонечко пригріло,

Вже посунулись сніги.

Де було геть зовсім біло,

Проталин стеляться круги.

Як же вітер, діти, дише?

Як дерева він колише?

Як прогинаються берізки?

Як же чешуть свої кіски?

Як же птахи прилітають?

Як радіють вони й грають?

А тепер присіли й встали.

Втому нашу геть прогнали.

IV. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Творче завдання (вправа 296, с. 124)

— До поданих прикметників, доберіть за зразком спільнокореневі іменники.

1 варіант — перший стовпчик;

2 варіант — другий стовпчик.

2. Робота в парах

— Використовуючи карту України, випишіть власні назви.

— Поділіть записані слова на склади для переносу.

3. Розвиток зв’язного мовлення

— Складіть твір-мініатюру за планом.

— Доберіть до нього заголовок.

План

1. Зима прийшла.

2. Замерзла пташка.

3. Турботливі діти.

4. Пташка зацвірінчала.

4. Перевірка робіт. Аналіз мовних помилок

V. Підсумок уроку

— Наведіть приклади іменників, які позначають конкретні предмети.

— Наведіть приклади іменників, які не можна сприйняти органами чуттів.

— Від поданих прикметників утворіть спільнокореневі іменники.

Українська —

львівський —

київській —

дунайський —

— Визначте кількість звуків і букв у власних назвах.

VI. Домашнє завдання

Вправа 297, с. 124.