літературне читання 3 клас Осінь, ось вона, осінь! Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

 Осінь, ось вона, осінь! Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

Мета: вчити учнів правильно та виразно читати віршовані твори, аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення учнів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка (див. додаток на с. 10)

III. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на краще виразне читання вірша Ліни Костенко «Вже брами літа замикає осінь» (с. 9).

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

Робота над загадкою

- Квітка пишна, квітка гожа,

На троянду трішки схожа.

На кущах вона зростає.

Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Ліни Костенко, який вона присвятила цій чудовій рослині.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Цікаво знати!

Шипшина — чагарникова багаторічна рослина, представник сімейства розоцвітих. Лікувальні властивості шипшини знайомі людям з давніх часів: на Русі її плоди дуже цінувалися, їх уважали чудодійними. Шипшина — як комора з корисними речовинами і вітамінами. Її використовують і для зміцнення організму, і для зцілення від різних захворювань.

2. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди» (с. 9)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— До кого шипшина звертається зі своїм проханням?

Фізкультхвилинка

Шумить вітер, шумить ліс,

Тихо лісом ходить лис.

Заховався зайчик в кущ,

Із куща піднявся хрущ.

Не хитайте ви куща,

Не лякайте-но хруща.

Хай росте угору ліс,

Не чіпа хай зайця лис.

Тільки вітер: «Шу-шу-шу»!

Сядьте тихо, вас прошу.

2) Словникова робота.

Плоди                     хапає

важко                     кричить

підожди                 пташина

Читання стовпчиків слів на одному мовному видиху згори вниз і знизу

вгору.

3) Повторне читання вірша учнями.

— Чому так схвильовано, слізно шипшина звертається до людини?

— Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для

користі, а й для краси?

— У яких рядках висловлено цю думку?

— З яким почуттям їх потрібно читати?

4) Гра «Добери риму».

Плоди — ... (підожди).

За рукава — ... (ласкава).

Облиш — ... (лиш).

Просила — ... (красива).

5) Гра «Актори».

— Прочитайте вірш із захопленням; зі здивуванням.

6) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

3. Порівняння віршів Ліни Костенко

— Порівняйте вірші, написані Ліною Костенко.

— Чим вони подібні?

— З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту?

— У другому класі ви читали вірші — поетичні картини природи Ліни Костенко. Що їх об’єднує із щойно прочитаними?

VI. Підсумок уроку

— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто автор цього вірша?

— З яким почуттям Ліна Костенко пише про природу?

— Про що це свідчить?

VII. Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію до вірша (с. 9).