Українська мова 2 клас Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Творча робота зі словниками

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Творча робота зі словниками

Мета: дати уявлення про походження слова, словників, їхню роль у житті людини; формувати знання про активний та пасивний словник, значення його обсягу для культурного та інтелектуального розвитку людини; вчити працювати з різними словниками, робити узагальнення, висновки; викликати інтерес до слова, мови, мовної спадщини тощо.

Обладнання: словники, зошити.

ХІД УРОКУ

I.Організаційний момент

II.Робота над темою кроку

1.Вступне слово вчителя

Учитель. Кожне слово має свій рік, день і хвилину народження. Воно народилося у сиву давнину чи нещодавно, або народиться в майбутньому. Як же народжується слово?

Завжди є перший, відомий чи невідомий творець слова. Якщо слово майстерно виражене, то йому усміхнеться щастя. Слово сподобалося — і його підхопила інша людина. За нею — сотні й тисячі людей. Тому воно має право увійти у мову як слово, що виявилося найкращим, найрозумнішим і найзручнішим для всього народу. Від покоління до покоління бережуть це слово і, нарешті, передають його нам. І ми повинні берегти і плекати його, відновлювати і примножувати, щоб потім передати нащадкам. Не так-то просто це зробити. Слів стає дедалі більше й більше. Як же їх зберегти, та чи й варто? Давайте поміркуємо...

2.Хвилинка міркувань

Учитель. Нащо нам, наприклад, слова серп, цар, кріпак? Адже ми вже давно не маємо ані царя, ані кріпаків; замість серпів у поле виходять комбайни. (Діти намагаються довести, що якщо не буде цих слів, ми не зможемо говорити про минуле. Адже людина без минулого — дерево без коріння, перекотиполе. Отже, не лише історикам, лінгвістам, дослідникам потрібні ці слова, але й нам. Далі потрібно зазначити, що наука та промисловість постійно розвиваються, з’являються нові витвори людських рук тощо, тож нові речі, явища отримують своє ім’я. Наприклад: комп’ютер, ксерокс, біржа.)

Учитель. Згодна з вами. Без минулого і майбутнє неможливе. Тож іде впродовж віків оновлення мови. З’являються нові слова, але зберігаються й старі. Є слова широкого вжитку, що зберігаються у сьогоднішній мові (писемній чи усній), щойно народившись чи проживши віки, а є такі, яких ми майже не вживаємо, старовинні чи специфічні слова, що ними користується, лише, певне коло людей. А поєднує всі ці слова те, що живуть вони всі в одному місці — у... (словнику). (Якщо діти не здогадаються, то слід запитати: де можна знайти написання чи значення того чи іншого слова?)

У ч и т е л ь. Правильно, у словнику.

3.Творча робота зі словниками

Учитель. Ви вже знаєте, що словники, як і слова, бувають різні. Які ви вже згадали? Якими ми користувалися на уроках? (Діти пригадують 

види словників і пояснюють, що правильне написання слова шукаємо в орфографічному словнику; його значення — у тлумачному; що є слов- ник-перекладач; словник синонімів, антонімів, слів іншомовного походження, маловживаних старовинних слів, словник імен, географічних назв, економічний, медичний тощо.)

Учитель. Чи можна дати відповідь на таке питання: скільки слів створив наш народ? Звичайно, ні. Мова наша формувалась упродовж віків, завжди відгукуючись на зміни в житті. Кожне покоління отримує цей неоціненний скарб від своїх попередників, збагачує його, передає нащадкам. Це і загальновживані слова літературної мови, і терміни різних наук, і діалекти та застарілі слова. До того ж, повсякчас народжуються нові слова. З-поміж усіх словників української мови вирізняється словник Бориса Грінченка (70 тисяч слів) та одинадцятитомний «Словник української мови» (35 тисяч слів).

Огляд виставки, ознайомлення зі словниками.

Учитель. Для будь якої людини, а для учня чи науковця — особливо, дуже важливо мати великий словниковий запас.

Слова, що ми ними користуємося,— наш активний словниковий запас. Слова, що ми знаємо, але практично не вживаємо,— пасивний словниковий запас. І чим словниковий запас більший за обсягом, тим це краще для людини: обсяг її знань збільшується, тим легше їй опанувати нове.

Пропоную вам невеличкий текст, що виявить обсяг вашого словника, а щоб цікавіше було досліджувати — позмагаємось.

Гра «Назви більше слів»

Діти у групах добирають слова, поступово заповнюючи таблицю у зошитах.

СтаровинніІноземного походженняНові

СерпПальтоКомп’ютер

царкашнепейджер

слов’янишосекосмонавт

 

Учитель. Добре, молодці! А тепер я пропоную вам попрацювати

зісловником. Випишіть із нього до вашої «Скарбнички українського слова» ще по 5-10 слів до кожного стовпчика, що вам найбільше сподобалися.

III.Підсумок уроку

Учитель. Ось ми з вами сьогодні й ознайомилися з багатьма новими і застарілими словами; дізналися чимало нового про словники; зрозуміли, що таке активний і пасивний словник, і як важливо його поповнювати впродовж усього життя.

Найбільший за обсягом словниковий запас мали видатні письменники О. Пушкін, Т. Шевченко, Л. Толстой, Леся Українка, І. Франко, які вільно володіли мистецтвом пера та знали не лише рідну мову (майже досконало), а й декілька іноземних. Що то були за люди! Як вони володіли мовою, їхнє слово западало в душу, бо увібрало в себе найтонші відтінки наших почуттів; у ньому закарбувалася душа, звичаї, традиції, радощі й болі народу. Минають віки, а їхні слова живуть, бо святу силу і голос народний мають.

IV.Домашнє завдання

—Спробуйте вдома скласти твір-мініатюру будь-якої тематики, вико-ристовуючи у ньому якомога більше старовинних, нових (сучасних) або іншомовних слів. Не забувайте під час роботи користуватися статтями словників.