Українська мова 2 клас Тема. Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням

Тема. Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням

Мета: поглиблювати знання учнів про істотні ознаки спільнокореневих слів; вчити розрізняти спільноко- реневі слова та слова, близькі за значенням; удоско-налювати вміння добирати спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови, і виділяти корінь; формувати увагу до лексичного значення слова; вихо-вувати наполегливість та оптимізм.

ХІД УРОКУ

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання (вправа 7І)

—Як ви змінили виділені слова, щоб вони відповідали на питання хто?, і які споріднені слова дописали? (Тато — татко, татусик; бабуся — бабусенька, бабусечка, бабуня, бабунечка; матуся — матінка, матіночка, матусенька)

—Від якого слова, на ваш погляд, утворилося слово Батьківщина? (Від слів батько, батечко)

—Навіть рослини — символи України. (Калина, тополя, верба, пше-ниця)

—Чи є спільнокореневими слова татусь і батько? (Ні, бо слова татусь і батько мають різні корені.)

2.Хвилинка чистопису (вправа 71)

Че Ль Ки Чернігів

—Від поданих слів цієї вправи утворіть спільнокореневі за зразком. (Львів — львівський,Київ — київський, Харків — харківський, Чернігів — чернігівський, Житомир — житомирський, Полтава — полтавський)

—Із двома словами (на вибір) складіть речення. (Діти з Харкова поїхали на екскурсію до Львова.)

III.Мотивація навчальної діяльності

—Сьогодні ми з’ясуємо, чи є спільнокореневими слова, близькі за значенням. Також удосконалюватимемо вміння добирати споріднені слова й визначати в них корінь.

IV.Систематизація та узагальнення вивченого

І.Колективна робота з підручником (вправа 75)

—Прочитайте речення. Знайдіть у них слова, близькі за значенням. Чи є вони спільнокореневими? (Пастух, чередник, чабан, вівчар. Ні.)

—Дійсно, ці слова не є спільнокореневими, хоч і позначають один і той самий предмет, але корені в них різні, тобто у назвах предметів немає спільної частини.

—Ми хоча й запишемо ці слова, але спільної частини позначити не зможемо, бо її немає.

—Випишіть споріднені слова й доберіть до них самостійно ще одне спільнокореневе слово, визначте корінь. (Пастух, пасовисько, пасти, пастушок) 

—Розгляньте таблицю на с. 35.

—Який висновок можемо зробити? (Слова, близькі за значенням, не є спорідненими, бо не мають спільної частини — кореня. Спільнокореневі слова завжди мають спільний корінь.)

2.Творча робота (за варіантами)

—Утворіть групи споріднених слів. Визначте в них корінь.

Iваріант — школа, дім, калина, листок. (Шкільний, школяр; домовик, домашній; калинонька, калиновий; листок, листяний)

IIваріант — мова, море, людина, береза. (Мовний, мовити; моряк, морський; людський, людство; березовий, березень)

IIIваріант — веселий, класний, лісовий. (Весело, веселити; клас, класно; ліс, лісовичок)

—Найкращий творець — той, хто зібрав такі слова, яких немає в інших учнів, але є в українському словнику.

3.Самостійна робота (вправа 7З)

—Зіставте свою роботу із виконаним на дошці.

—Що не збігається? Чому?

—Написання яких слів ви перевіряли за правилом? (Чергувати — черга — про правопис ненаголошених голосних е, и)

—А ще? (Кіра (Віра) — імена пишуться з великої букви.)

—А коли треба перевіряти написання за словником і за яким? (Коли не можна підібрати перевірне слово, тоді треба перевіряти за орфогра-фічним словником. Четвер пишемо з літерою е.)

V.Підсумок уроку

—Які слова називаються спорідненими? Чому? Наведіть приклади.

—Що ми дізналися нового про слова, близькі за значенням?

—Що треба зробити, щоб визначити у словах корінь?

—Чи завжди частини слів, що вимовляються й пишуться однаково, є спільним для цих слів коренем?

—У якому рядку подані спільнокореневі слова?

•Сміливий, безстрашний, хоробрий;

•літо, літак, літера;

•зима, зимовий, перезимувати.

VI.Домашнє завдання