Позакласне читання 2 клас Тема. Хто людям добра бажає, той і собі має

Тема. Хто людям добра бажає, той і собі має

Мета: дати визначення поняття «добро»; учити учнів розуміти текст; розвивати вміння виділяти головне; навчити дітей творити добро, радіти за інших, сприймати чужий біль, як свій; виховувати в собі милосердя, добре ставлення до навколишнього світу, жінки, інвалідів, слабших за себе.

Епіграфи:

•Краса врятує світ (М. Ф. Достоєвський).

•Бути добрим до кожної травинки ніжної (Є. Євтушенко).

•Добро все переможе (Народна мудрість).

Запис на дошці:

Милосердя — щиросердність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття стосовно до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини, яка потрапила в біду («Тлумачний словник» В. І. Даля).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1.Привітання

—Встаньте, діти, всі рівненько.

Посміхніться веселенько. (Підводяться, посміхаються одне до одного.)

Поверніться до гостей, привітайтесь: «Добрий день!» (Вітаються.) Всім присутнім ми зичим здоров’я, добра.

А тепер до роботи нам братись пора!

2.Вправа «Мікрофон»

—Ми будемо:

•активними;

•сміливими;

•уважними;

•дисциплінованими;

•кмітливими;

—Урок буде:

•цікавим;

•пізнавальним;

•веселим;

•яскравим;

•продуктивним;

•організованим.

3.Розчитування

—Прочитайте в повільному, а потім — у швидкому темпі.

Ми зустрілися у казці,

Щоб у радісну цю мить Зрозуміти, як прекрасно В світі білому нам жить.

—Вивчіть скоромовку.

Котик Лапанчик муркоче на лаві.

Клава на лаві, і котик на лаві.

Лагідно казку розказує Клаві.

II.Робота над темою уроку

1.Вступне слово вчителя

—Народна мудрість віддзеркалює істину. Народ ніколи не по-миляється. Почнемо розкривати велику таємницю природи Добра. Перед вами — таблиця. На ній ви бачите слова, що мають різне значення: любити, сподіватися, шана, ненависть, байдужість, біль, повага, злагода, хороший, тривога, ніжність, сумний, хвороба, справедливість, війна, кров.

Завдання: знайти спочатку слова, що символізують добро, а потім — слова, що символізують зло. (Учні виконують завдання.)

2.Визначення поняття «добро»

—Молодці! Інтуїтивно ви правильно визначили значення слів. Ми зробили перший крок до визначення поняття «добро». Зараз кожен із вас скаже, яким він уявляє добро.

•Чи можна торкнутися добра?

•Чи можна покуштувати?

•Чи можна понюхати?

—Отже, це категорія не матеріальна, а духовна. Вона стоїть поряд із такими поняттями, як «душа», «дух».

•Що таке добро?

•3 чим його асоціюють? З яким предметом ви пов’язуєте поняття «добро»? (Сонце)

3.Уявне малювання

Завдання: намалювати сонечко у такий спосіб, щоб воно було добрим.

—Якщо його зобразити у вигляді музики, то яка це буде музика? (Весела, сумна, жанр)

—Яким кольором ви намалювали б добро?

—Що є протилежністю добра?

—Що переважає у сучасному світі — добро чи зло?

Отже, добро — це духовна категорія, що не можна торкнутися, понюхати, посмакувати, Добро можна лише відчути: це ласкаве, добре, ніжне ставлення; готовність допомогти в скрутну хвилину;

любов до навколишнього світу. Це те, що змушує нас радіти, любити, співчувати.

4.Читання й обговорення оповідання

—Поговорімо про добро конкретніше. Де найяскравіше світять зорі?

—Де ми робили перші кроки?

—Де у нас були перші відкриття, перші розчарування?

—Хто першим у вашому житті допомагає пізнати суть добра? У кого найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки?

Уважно послухайте оповідання.

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилася і заплакала:

—Мамо! Де моя мама?

Люди оточили дівчинку і питають:

—Як тебе звуть, дівчинко?

—Оля.

—А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

—Маму звуть... мама... матуся.

Люди усміхнулися. І знову питають:

—Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

—Очі в неї... найдобріші...

—А коси? Які в мами коси — чорні, русі?

—Коси... найкрасивіші...

Знов усміхнулися люди. Питають:

—Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є? Згадай!

—Руки в неї... найласкавіші.

Пішли люди й оголосили по радіо: «Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки».

Запитання:

—Чому вона знайшлася? (Тому, що вона єдина.)

—Як ви ставитися до своєї мами? Чи завжди слухаєте її?

Висновок. Мама дала нам життя. Вона нас жаліє, коли ми поранимо пальчик, вона недосипає ночей, коли ми хворіємо, вона завжди піклується про нас, навіть тоді, коли ми подорослішаємо. Отже, віддячте мамі своєю добротою, щоб у неї було менше сивих волосинок.

5.Робота в парах

Закінчіть речення.

•Мені добре, коли...

•Бути милосердним означає...

—Хто вас любить дуже-дуже, навіть іноді більше, ніж мама, захищає вас від злого в світі, пече смачні пиріжки і кладе в свята під подушку подарунок? (Бабуся)

 Фізкультхвилинка

Добре те, що сонце світить! (Руки вгору.)

Добре те, що вітер віє! (Хитаються.)

Добре те, що цей ось ліс (присідають)

Разом з нами ріс і ріс. («Виростають».)

Добре те, що в нашій річці (стають навшпиньки)

Синя, не брудна водиця. (Удають, що плавають.)

І мене матуся рідна (крокують.)

Після школи зустрічає. (Стрибають.)

6.Ознайомлення з оповіданням В. Сухомлинського

СВЯТКОВИЙ ОБІД

Ніна живе у великій родині. В неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся. Ніна в родині найменша, їй восьмий рік. Бабуся найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім’я обідає, в бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка тремтить і з неї капає на стіл.

Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід. На обід Ніна запросить своїх подруг. Ось і гості прийшли. Мама накриває стіл білою скатертиною. А Ніна думає: «Це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї руки тремтять... Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: «В Ніниної бабусі руки тремтять».

Ніна тихенько каже:

—Мамо, нехай бабуся з нами за стіл не сідає.

—Чого? — дивується мати.

—У неї руки тремтять. На стіл капає.

Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу.

Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала: «Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе, Ніно, з днем народження! Моє тобі побажання: бути людиною».

Запитання:

—Що означає бути людиною?

Висновок. Бути людиною — це поважати старість, дбайливо й тер-пимо ставитися до проявів старості, пам’ятаючи, що ніхто в цьому житті не вічний, кожен стане старим і немічним.

 Гра «Добрі думки — добрі почуття»

Почнемо гру з того, що пошлемо одне одному добрі думки і почуття. Потрібно мовчки, лише очима передати всім присутнім свої побажання. А що ви хочете побажати? (Здоров’я, добра)

—Розкажіть про те, що ви відчули, посилаючи одне одному добрі думки і почуття. (Було весело, стало дуже добре, сподобалося)

—Ми поговорили про маму, бабусю. А про кого з найрідніших людей ми забули? (Про тата)

НАШ ТАТО ОДУЖАВ

У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама і Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий. Радісно сяють Катрусині очі. Як прийшла вона до школи, зустріла й поділилася радістю:

—Наш тато одужав.

Петько і Грицько подивилися на Катрусю, знизили плечима й нічого не сказавши, побігли ганяти в м’яч. Катруся підійшла до дівчаток.

—Наш тато одужав, — сказала вона й засяяла на радощах. Одна із них, Ніна, здивовано спитала:

—Ну то й що?

Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка, і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я і заплакала.

—Чого ти, Катрусю, плачеш? — почула вона тихий, ласкавий голос.

Підводить голову — Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.

—Наш тато одужав, — каже, схлипуючи, Катруся.

—Ой, як здорово! — зрадів Костик. — Біля нашого дому в бору зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові.

Якби хто знав, як було радісно на душі у Катрусі!

Запитання:

—Чому ж так радісно було на душі у Катрусі?

Висновок. Бути добрим означає не лише здатність допомагати, поспівчувати.

Бути добрим — це здатність радіти чужим радощам, успіхам, сприймати чужу радість, як свою.

Звучить пісня «Бути добрим».

Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту,

І дитина робить добру справу.

Як не кине друга на поталу.

Як людей полюбиш, пошануєш,

Силу для Добра в душі відчуєш.

І закрутиться земля скоріше.

Якщо разом станемо добріші.

7.Тестування

1.Як звали синьооку дівчинку?

а)Галинка;

б)Надійка;

в)Катруся.

2.Чому в Катрусі велика радість?

а)У неї день народження;

б)мама купила їй гарну ляльку;

в)бо її татко одужав.

3.З ким поділилася дівчинка своєю радістю?

а)Із сусідами;

б)з учителькою;

в)з однокласниками.

4.Хто розділив Катрусину радість?

а)Петько і Грицько;

б)Ніна;

в)Костик.

5.Які квіти Катруся з Костиком понесуть таткові?

а)Троянди;

б)гвоздики;

в)проліски.

III.Підсумок уроку

—Що найбільше вам сподобалося на сьогоднішньому уроці?

—Чого навчають ці оповідання?

—На кого з героїв твору ви хотіли б бути схожими?

IV.Домашнє завдання

—Наступна тема уроку — «Зимонька-зима».

Отже, доберіть вірші, казки про зиму.