Казка М. Прудника "ЧОМУ У ЗАИЧИКА ДОВГІ ВУХА"
- Подробности
- Категория: Казки
- Опубликовано: 14.05.2014 08:15
- Автор: Безносенко Діана
ЧОМУ У ЗАИЧИКА ДОВГІ ВУХА
Зайчик Куцохвостий дуже любив святкувати свій день народження. Тоді йому ведмедик Мишко приносив цілий мішок моркви, смикав за вуха і казав:
—Це тобі від мене подарунок!
їжачок Колючик теж тягся до вух, легенько їх посмикував і вже потім приносив до нори кошик яблук. Вовчик Сірячок піднімав зайчика за вуха і діставав із торбинки кілька качанів капусти. Одне слово, усі дарували Куцохвостику стільки всього смачного, що він аж стрибав від радощів.
І от виникла у зайчика така думка:
—А чому це в мене день народження лише раз на рік? Святкуватиму його щомісяця. Подарунків же буде більше.
Через кілька тижнів він знову кличе звірят у гості.
—Так ми ж твої іменини недавно святкували? — здивувалася лисичка Пушинка.
—То було минулого місяця. А в цьому ви мене ще не вітали, — пояснив зайчик.
—Хіба таке буває? — заперечив ведмідь Мишко. — День народження святкують тільки раз на рік.
—Може, у ведмедів і раз, а у нас, зайців, щомісяця, — серйозно мовив Куцохвостик.
Перезирнулися звірята: «Ну й дива!» Алі не хочеться образити друга. «Може, — подумали, — у зайців воно і справді так заведено? »
Узяв ведмедик мішок і пішов по моркву, їжачок покотився по яблука. Вовчик почвалав по капусту.
І от завітали знову звірята до Куцохвостика на день народження.
Ведмедик зайчика за вуха потягнув і гепнув перед ним мішок моркви:
—Щоб великий ріс!
їжачок потягнув за вуха, а потім заніс кошик із яблуками:
—Щоб здоровий був!
Вовчик Сірячок теж легенько посмикав Куцохвостика за вуха і дістав із торбинки кілька качанчиків капусти:
—Щоб добре бігав!
У зайчика аж слинка від таких подарунків покотилася.
Минув ще місяць. Знову зайчик запрошує усіх на день народження. Знову звірята тягнуть Куцохвостика за вуха і вручають подарунки. Тільки зайчик чомусь уже не радіє. Бо відчуває він, що після чергових іменин вуха в нього більшають і більшають. Адже звірята, вітаючи його з днем народження, обов’язково за них смикають.
Схаменувся зайчик. Соромно йому стало від того, що обманював друзів. Бо у зайців, як і у всіх, день народження буває лише раз на рік.
Розказав він про все звірятам, а вони тільки посміхнулися. Друзі давно все зрозуміли, тільки нічого не говорили Куцохвостику, щоб його не образити.
І зайчик зрозумів, що негарно інших обманювати.
Тільки вуха в нього так і залишилися довгі.
М. Прудник