Казка М. Прудника "ЧОМУ У ЗАИЧИКА ДОВГІ ВУХА"

Подробности
Категория: Казки
Опубликовано: 14.05.2014 08:15
Автор: Безносенко Діана

ЧОМУ У ЗАИЧИКА ДОВГІ ВУХА

Зайчик Куцохвостий дуже любив святкувати свій день народження. Тоді йому ведмедик Мишко приносив цілий мішок моркви, смикав за вуха і казав:

—Це тобі від мене подарунок!

їжачок Колючик теж тягся до вух, легенько їх посмикував і вже потім приносив до нори кошик яблук. Вовчик Сірячок піднімав зайчика за вуха і діставав із торбинки кілька качанів капусти. Одне слово, усі дарували Куцохвостику стільки всього смачного, що він аж стрибав від радощів.

І от виникла у зайчика така думка:

—А чому це в мене день народження лише раз на рік? Святкуватиму його щомісяця. Подарунків же буде більше.

Через кілька тижнів він знову кличе звірят у гості.

—Так ми ж твої іменини недавно святкували? — здивувалася лисичка Пушинка.

—То було минулого місяця. А в цьому ви мене ще не вітали, — пояснив зайчик.

—Хіба таке буває? — заперечив ведмідь Мишко. — День народження святкують тільки раз на рік.

—Може, у ведмедів і раз, а у нас, зайців, щомісяця, — серйозно мовив Куцохвостик.

Перезирнулися звірята: «Ну й дива!» Алі не хочеться образити друга. «Може, — подумали, — у зайців воно і справді так заведено? »

Узяв ведмедик мішок і пішов по моркву, їжачок покотився по яблука. Вовчик почвалав по капусту.

І от завітали знову звірята до Куцохвостика на день народження.

Ведмедик зайчика за вуха потягнув і гепнув перед ним мішок моркви:

—Щоб великий ріс!

їжачок потягнув за вуха, а потім заніс кошик із яблуками:

—Щоб здоровий був!

Вовчик Сірячок теж легенько посмикав Куцохвостика за вуха і дістав із торбинки кілька качанчиків капусти:

—Щоб добре бігав!

У зайчика аж слинка від таких подарунків покотилася.

Минув ще місяць. Знову зайчик запрошує усіх на день народження. Знову звірята тягнуть Куцохвостика за вуха і вручають подарунки. Тільки зайчик чомусь уже не радіє. Бо відчуває він, що після чергових іменин вуха в нього більшають і більшають. Адже звірята, вітаючи його з днем народження, обов’язково за них смикають.

Схаменувся зайчик. Соромно йому стало від того, що обманював друзів. Бо у зайців, як і у всіх, день народження буває лише раз на рік.

Розказав він про все звірятам, а вони тільки посміхнулися. Друзі давно все зрозуміли, тільки нічого не говорили Куцохвостику, щоб його не образити.

І зайчик зрозумів, що негарно інших обманювати.

Тільки вуха в нього так і залишилися довгі.

М. Прудник