Сірий котик міцно спав,
Навіть пісню не співав.
Та нарешті він проснувся
І довкола озирнувся.
Став смачненько потягатись
Та чистенько умиватись.
Порозчісував він вуса
Довгі-довгі, русі-русі.
Зуби й кігті нагострив
Й до комірчини побрів.
Буде мишку полювати
І добро оберігати.
Й ми, як котик, відпочили,
Щоб міцніли наші сили.
Вийшло з хати кенгуру,
Потягнулося від сну,
Вмило ручки, оченята,
Взуло білі чоботята.
Стало квіточки збирати
Для матусеньки на свято.
Повз по лісу їжачок,
В нього шубка з голочок.
Ніс багато грушечок,
Аж болів йому бочок.
Раз! Два! Три! Чотири! П’ять!
Зупинився спочивать.
Піклувався їжачок
Про маленьких діточок.
Чарівних, непосидючих,
Дуже милих та колючих.
Десять! Дев’ять! Вісім! Сім!
Грушечки ці ніс він їм.
Лапки в боки, вгору вушка.
Скачуть білочки подружки.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
По гілках вони летять.
Кожен ранок на галяві
Спритно роблять вільні вправи.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Люблять білочки скакать.
Ведмежата в лісі жили,
Головою всі крутили:
Ось так, ось так, ось так.
Головою всі крутили.
Ведмежата мед шукали,
Ось так, ось так, ось так.
Разом дерево хитали.