Біографія Олександра Олеся

 

Олександр Олесь

(1878—1944)

Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь — літ . псевдонім ) народився 5 грудня 1878 р. у м. Крига (тепер Білопілля) на Сумщині в замо жній селянській родині . Після закінчення сільської школи навчався в Дергачівському училищі . 1903 року він закінчив Харківський ветеринарний інститут , працював статистиком у земстві та ветеринарним лікарем на київських бойнях . 1912 року О. Олесь виїздив за кордон , до Австрії та Італії , де зустрічався з І. Франком та О. Кобилянсько ю. Поет радісно вітав Лютневу революцію 1917 р. У лютому 1919 р. О. Олесь у складі дипломатичної місії УНР виїхав до Угорщини . Пізніше він жив у Відні та Берліні , остаточно оселився в Празі , де й провів решту життя . Помер О. Олесь 22 липня 1944 р. в Празі . Його син Олег Кандиба (1907—1944) також став відомим українським поетом (писав під псевдонімом Олег Ольжич ). Перша поетична збірка О. Олеся «З журбо ю радість обнялась » вийшла 1907 р. у Петербурзі . Поет вніс до української літератури нові образи і ритми . Відсутність повчального тону в поезіях О. Олеся сприймалася сучасниками як розрив із попередньою народницькою традицією. Поряд із традиційними романтичними мотивами поет уживав символічну систему образів , прагнучи за допомого ю символів та алегорій осягнути приховану сутність життя («Айстри », «Лебідь » та ін .). Провідне місце у першій збірці поета також посідали твори , пов ’язані з револ юціє ю 1905 р., що стали яскравим зразком української громадянської поезії («Ой не квітни , весно ,— мій народ в кайданах », «Капітану Шмідту », «З військом за волю боролися ми …» та ін .). Пізніше виходили друком збірки поезій , які автор позначав римськими цифрами : 1909 — ІІ , 1911 — ІІІ , 1914 — ІV, 1917 — V. Уже в третій збірці домінують мотиви страху й розпачу перед завтрашнім днем , журби та зневіри в мо жливостях людини , впевненістю, що людське життя є лише забавою в руках певних вищих сил , сліпого фатуму . О. Олесь вва жається одним із зачинателів українського модернізму . Модерністська основа світовідчування поета проявилася у трагічному протиставленні мрій і реальності , минущого й вічного . Лютневій революції присвячені вірші «Воля ! Воля ? Сниться , мо же?..», «1 Мая », «Лебідь », «О слово рідне ! Орле скутий !», сповнені надії на відродження України . В еміграції вийшли збірки «Чужиною» (1919), «Кому повім печаль мою» (1931), в яких відчутні ностальгічні мотиви туги за батьківщиною, та сатирична збірка «Перезва » (1921). Написав О. Олесь багато віршованих казок для дітей та книжку «Княжі часи . Минуле України в піснях » (1930). Він є також автором драматичних творів («По дорозі в Казку », «Золота нитка », «Танець життя », «Над Дніпром », «Ніч на полонині »), прозових творів та перекладів з інших мов . Щирі та емоційні поезії О. Олеся , покладені на музику , стали популярними українськими романсами .