Біографія Миколи Вороного

 

Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада 1871 р. на Катеринославщині в сім ’ї дрібного торгівця . Через півроку його родина переїхала до Харкова . Навчався М. Вороний у Харківському , пізніше — Ростовському реальному училищах , згодом у гімназії , звідки був викл ючений за зв ’язки з народниками , читання та поширення забороненої літератури . Емігрував , вчився у Віденському та Львівському університетах. У Львові зблизився з І . Франком , прац ював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, був ре жисером українського театру товариства «Руська бесіда», прац ював в редакціях галицьких часописів . З 1897 р. М. Вороний — актор театральних труп М. Кропивницького , П. Саксаганського , О. Васильєва та ін . 1900 року поет став членом Революційної української партії (РУП). З 1901 р. він залишив сцену і слу жив по установах Єкатеринодара , Харкова , Одеси . 1910 року М. Вороний оселився у Києві , де прац ював в театрі М. Садовського та викладав у театральній школі . Поет активно вітав Лютневу револ юці ю 1917 р. та проголошення УНР, брав активну участь у створенні Директорії , працював тако ж і в радянських установах . 1920 р. М. Вороному довелося емігрувати . 1926 року поет повернувся в Україну , де займався педагогічною та театрознавчою робото ю. З 1934 р . М. Вороний зазнавав переслідувань і був висланий за межі УРСР. Пізніше він був заарештований і розстріляний 7 червня 1938 р. Перші поетичні твори М. Вороний почав писати ще учнем харківського реального училища , друкувався з 1903 р . в періодичних виданнях «Зоря », «Літературно-науковий вісник », «Засів », «Дзвін », «Рада », антологіях і збірниках «Акорди », «Українська муза » та ін . Творчість М. Вороного знаменує собою розрив із попередньо ю народницько ю традиціє ю української літератури . Великого розголосу набув надрукований 1901 р . в «Літературно -науковому віснику» відкритий лист до українських письменників , у якому М. Вороний закликав їх взяти участь в альманасі , де планувалося видавати твори української літератури , що орієнтувалися на модерні течії та напрямки європейських літератур . Перша збірка М. Вороного «Ліричні поезії » вийшла друком у Києві 1911 р., потім були збірки «В сяйві мрій » (1913) та «Поезії » (1920). Серед провідних мотивів лірики поета були теми загальнолюдські, філософські , тема міста , прагнення людини до краси і світла , розкриття трагізму духовної самотності . Поезія М. Вороного була орієнтована насамперед на інтелігентного читача . Помітне місце у творчості поета посідають і громадсько-патріотичні мотиви («Євшан-зілля », «Ти не моя !», «За Україну !», «Коли ти любиш ріднийкрай …» тощо ). М. Вороний тако ж є автором численних перекладів з різних мов (зокрема відомий переклад українською мово ю «Інтернаціоналу ») та багатьох театрознавчих і літературознавчих статей та рецензій .