Біографія Ольги Кобилянської

 

Ольга Кобилянська

(1863—1942)

Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура -Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура -Гуморулуй у Румунії ) в родині слу жбовця . У 1873—1877 рр . О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі . Не ма ючи мо жливості вчитися далі , дальшу освіту вона здобувала самостійно . З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с . Димка Серетьського повіту . Пізніше вона разом із родиною переїхала на постійне життя до Чернівців , брала активну участь у жіночому русі , 1894 року виступила одним з організаторів «Товариства руських жінок на Буковині ». 1899 року О. Кобилянська побувала на Наддніпрянській Україні , відвідавши родину Косачів на Волині , Лисенків і Старицьких у Києві , могилу Т. Шевченка в Каневі . Після Першої світової війни та румунської окупації Північної Буковини письменниці довелося жити в тяжких умовах , зазнаючи переслідувань з боку румунської влади . З 1927 р. в Україні було розпочато видання 9-томного зібрання творів О. Кобилянської . Того ж року на відзначення 40-річчя літературної діяльності їй була призначена урядом УРСР пенсія , що дало письменниці можливість поліпшити матеріальний стан та придбати власний будинок, у якому письменниця прожила останні роки свого життя . У 1940 р. О. Кобилянська вітала приєднання Північної Буковини до УРСР, активно виступала в пресі з публіцистичними статтями та спогадами . Того ж року її було прийнято до Спілки радянських письменників України . Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. у Чернівцях. Літературну діяльність О. Кобилянська почала в середині 1880-х рр . творами німецькою мовою. Перший худо жній твір українсько ю мово ю — повість «Людина », був надрукований 1895 р. у журналі «Зоря ». Це була друга редакція написаного раніше німецько ю мово ю оповідання «Вона вийшла замі ж». Пізніше з’явилися оповідання й повісті «Він і Вона » (1895), «Царівна » (1896), «Що я любив » (1896), «Аристократка » (1898), «Valse melancholique» (1898) та інші , позначені впливами поетики символізму , філософії надл юдини Ф. Ніцше та ідей жіночої емансипації . У повісті «Земля » (1902), яка була написана на основі реального братовбивства, що сталося восени 1894 р. у с . Димка , О. Кобилянська змал ювалашироку картину життя буковинського села з усім комплексом суспільних процесів . У цьому творі поєдну ються елементи символічного та реалістичного стилів . Письменниці вдалося відтворити картину селянської психології , взаємин селянства із навколишнім світом , показати злочинну , на її погляд , владу землі над селянином . Одним з найпоетичніших творів О. Кобилянської вва жається лірично -романтична повість «В неділю рано зілля копала …» (1909), написана за мотивами відомої народної пісні -балади «Ой не ходи , Грицю, та й на вечорниці ». Протягом 1915—1923 рр . О. Кобилянська пише низку новел на антивоєнні теми , серед яких можна виділити такі твори , як «Лісова мати », «Василка », «Юда », «Назустріч долі », «Сниться » та ін . Увагою до психологічних таємниць людської душі позначені новели О. Кобилянської «Огрівай сонце …» (1927), «Але Господь мовчить …» (1927). Помітним явищем в історії української прози став роман «Апостол черні » (1926), в якому на широкому суспільно -історичному тлі О. Кобилянська порушила проблему інтелігенції та народу , із симпатією змалювавши образи представників духівництва.