Біографія Лесі Українки

 

Леся Українка

(1871—1913)

Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім — Леся Українка ) народилася 25 лютого 1871 р . в м. Звягелі (тепер — Новоград -Волинський ) у дворянській сім ’ї. Її батько , Петро Косач , родом з Чернігівщини , по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь . Він був активним учасником українського культурного руху , входив до редакційної колегії журналу «Киевская старина ». Мати Лариси Косач — Ольга Косач (Драгоманова ), родом із Полтавщини , — рідна сестра відомого українського громадського діяча , історика , публіциста Михайла Драгоманова . Вона чимало зробила в галузі фольклористики та українського книговидавництва , в літературі виступала переважно як дитяча письменниця під псевдонімом Олена Пчілка . Дитинство Лариси Косач пройшло в сільській місцевості на Волині : родина жила спочатку в Звягелі , а згодом переїхала в с. Колодя жне (на зиму Косачі перебиралися до Луцька ). Початкову освіту майбутня поетеса здобула в родинному колі під керівництвом матері. Вона захопл ювалась музикою, добре мал ювала , цікавилась театром і літературою. В родині Косачів діти рано перейнялися настроями й життям дорослих — з юних літ вони ста ють свідомими членами української громади . Оскільки одним з найважливіших виявів громадської активності на той час була письменницька праця , то й діти рано пробують себе в літературі . Перший вірш Лариса Косач написала ще в дев ’ятилітньому віці . Літературні спроби юної поетеси були підтримані матір ’ю. Вона надіслала твори дочки до львівського журналу «Зоря », де вони вийшли друком 1884 р . під псевдонімом Леся Українка (він тако ж був обраний матір ’ю). Сталося так , що Лариса Косач увійшла в історію української літератури під своїм раннім , дитячим псевдонімом (Леся — зменшене ім ’я, яким звали її в родинному колі ; Українка — територіальна вказівка , цілком доречна в галицькому виданні , що означала просто «Леся з України »). Мрії Лариси Косач про музичну кар ’єру не здійснилися . Взимку 1881 р . вона застудилась і в неї почався туберкульоз кісток . Понад тридцять років поетесі довелося боротися з виснажливою хворобою, що змушувала виїжджати на лікування в Крим , Італію, Єгипет , Грузі ю. Незва жаючи на хворобу , Лариса Косач наполегливо займалася самоосвітою, відзначалася високим рівнем ерудиції , добре знала іноземні мови . 1907 р . вона одружилася з музикознавцем і фольклористом Климентом Квіткою. Фатальною для здоров ’я поетеси стала зима 1906—1907 рр ., проведена в Києві. Висна жлива праця й несприятливі кліматичні умови спричинили загострення хвороби . З того часу Лариса Косач могла жити лише в умовах південного клімату . Останні роки життя вона провела в Грузії . Померла Лариса Косач -Квітка 1 серпня 1913 р . в м . Сурамі , похована в Києві . Літературне становлення Лесі Українки припало на кінець 80-х — початок 90-х рр . Наслідком тривалої творчої праці стали її поетичні збірки «На крилах пісень » (1893), «Думи і мрії » (1899), «Відгуки » (1902), високо оцінені критико ю. Чимало поезій Лесі Українки не були вкл ючені до збірок , частина з них побачила світ лише після смерті авторки . Її творам властиві висока культура думки та емоційна стриманість , свіжість образів , продумана синтаксична будова , обережність в уживанні лексичних новотворів . Яскраво й органічно літературний талант Лесі Українки виявився в драматургії . Її твори позначені тематично ю новизно ю та орієнтаціє ю на освіченого читача (глядача ). Такі драматичні поеми і драми , як «На полі крові », «Кассандра », «У пущі », «Оргія », «Бояриня », «Лісова пісня », «Камінний господар » стали якісно новим явищем української драматургії . Особливою мистецькою довершеністю відзначається драма-феєрія «Лісова пісня ». У символічних образах , з високою драматично ю напруженістю авторка пропонує історію пошуку людино ю своєї сутності . Природна краса й буденна прагматика підносяться в драмі до рівня символічних узагальнень , що да ють мо жливість поновити уявлення про сенс життя, людське призначення та справ жні життєві цінності. Інтелектуальне та естетичне багатство творів Лесі Українки відчутно позначилося на літературному житті 20-х рр . ХХ ст . Її спадщина нале жить до найяскравіших явищ української культури . Вона сприяла модернізації українського письменства , набли женн ю його до європейського рівня , виходу української культури за ме жі вузьких провінційних рамок .