Біографія Михайла Коцюбинського

 

Михайло Коцюбинський

(1864—1913)

Михайло Михайлович Коц юбинський народився 5 вересня 1864 р. в місті Вінниці в родині чиновника . Початкову освіту дістав у Барській школі ; протягом 1876—1880 рр . навчався в Шаргородській духовній семінарії . Мріям Коц юбинського про гімназі ю та університет через складні родинні й матеріальні обставини здійснитись не судилося ; брак систематичних знань довелось надолу жувати за допомогою самоосвіти . Письменник цікавився громадським життям , захопився ідеями народовольців , за участь у нелегальному русі потрапив під поліційний нагляд . 1891 року Коц юбинський склав іспит на право працювати народним учителем . Після досить нетривалого періоду вчителювання він дістав посаду співробітника Філоксерної комісії , що займалась організаціє ю боротьби зі шкідником винограду філоксерою. Працюючи в комісії , письменник із 1892 по 1896 рік про живав у Бессарабії та в Криму . Знайомство з життям молдавського та кримсько -татарського народів позначилось на тематиці його творів . На початок роботи в комісії припадає збли ження Коц юбинського з «Братством тарасівців » — організаціє ю молодих інтелектуалів , що прагнули в усьому бути послідовними , «свідомими » українцями на противагу старшому поколінн ю так званих українофілів , схильних до співробітництва з колоніально ю адміністраціє ю. Після перенесеної в 1896 — 1897 рр . хвороби письменник нетривалий час був співробітником Житомирської газети «Волинь », а 1898 року переселився до Чернігова , де працював у земській управі. Одночасно він брав активну участь у культурному житті міста , влаштовував літературні вечори , підтримував письменників -початківців . У 1900-х роках стан здоров ’я Коц юбинського значно погіршився . Сухоти та хворе серце змушу ють його виїздити на лікування до Італії . Завдяки пенсії , що надало письменникові Товариство прихильників української літератури , науки і штуки , він дістав можливість залишити обтяжливу роботу в земстві . Проте загострення хвороби не дозволило повністю переключитись на літературну прац ю. Помер письменник 12 квітня 1913 р., похований у Чернігові. До перших літературних спроб Коц юбинський вдавався ще в дванадцятилітньому віці , пізніше, навча ючись у семінарії, писав вірші й прозу . У 80-х — 90-х роках письменник пройшов складний шлях удосконалення літературної техніки . Певний час його проза ще лишалась у стильових ме жах етнографічного реалізму з його увагою до селянських тем та побутописанням , водночас у ній увиразнилась чітка тенденція до посилення психологізму . У цей час авторнаписав цікаві оповідання для дітей : «Харитя », «Ялинка », «Маленький грішник», звернувся до морально -етичної та соціальної проблематики у творах «На віру », «П’ятизлотник », «Хо», «Для загального добра » та ін . Логічно ю у творчій евол юції Коц юбинського стала відозва до українських письменників , складена ним разом із М. Чернявським . Автори закликали до оновлення тематики творів і літературного стилю, вважаючи , що українському письменству не варто обмежуватись лише селянськими темами , орієнтуючись на смаки інтелігентного читача . Проголошені наміри Коц юбинський прагнув реалізувати у своїй худо жній практиці . Із початку 1900-х у його творчості посил юється імпресіоністична (від фр .іmpression — враження ) манера письма , що передбачає специфічну техніку відтворення безпосередніх вражень , які й становлять те «повідомлення», що несе в собі твір . Яскравим зразком імпресіоністичного стилю є новела Коцюбинського «Intermezzo». У ній пошук внутрішньої рівноваги особистості героя передається через потік складних і мінливих вра жень . Окремі твори прозаїка поєдну ють елементи реалістичного стил ю з імпресіоністичним. Це стосується й повісті «Fata morgana», що змальовує українське село перед заворушеннями 1905—1907 рр . і під час цих подій . Перша частина твору , завершена 1903 р ., стилістично виписана в реалістичній манері . Другу частину повісті було завершено 1910 р. Не дивно , що семилітня часова дистанція та драматичні події в житті суспільства , що відбулися за цей час , зумовили евол юці ю стил ю в напрямку посилення імпресіоністичної складової . Узагалі вра ження від першої російської револ юції стали осново ю цілої низки першокласних творів письменника — «Сміх », «Він іде », «Невідомий », «Persona grata», «Коні не винні » та ін . Останній період творчості Коц юбинського характеризується його інтересом до загадкового світу народної міфології . Результатом такої зацікавленості стала поява одного з кращих творів письменника «Тіні забутих предків ». Звернувшись до життя карпатських українців , автор зобразив поетичний світ давніх гуцульських традицій , сильних і нестримних почуттів , органічної єдності з природою. Загалом худо жня практика Коц юбинського свідчить про значний поступ у розвитку української прози . Для неї характерні тенденції проблемно -тематичного оновлення , цікаві жанрові та стильові пошуки . Письменник по праву вва жається одніє ю з найбільш яскравих і оригінальних постатей в українській літературі кінця ХІХ — початку ХХ століття .