Біографія Павла Грабовського

 

Павло Грабовський

(1864—1902)

Павло Арсенович Грабовський народився 30 серпня 1864 р. в с. Пушкарному на Харківщині в сім ’ї церковнослу жителя . Із 1874 р. навчався в Охтирській бурсі , а з 1879 р. у Харківській духовній семінарії , яку не закінчив через арешт у 1882 р. за участь у нелегальному народницькому русі . Після нетривалого ув ’язнення про живав у рідному селі , недовго прац ював у Харкові , слу жив у війську , а після арешту в 1886 р. і тривалого слідства був відправлений на заслання до Іркутської губернії . У 1889 р. вже на засланні за політичним звинуваченням був черговий раз заарештований та понад три роки провів у в’язниці . Пізніше перебував на поселенні в Якутську та Тобольську . Помер Павло Грабовський 29 листопада 1902 р. Характер поетичної творчості Грабовського зумовлений непростими обставинами його свідомо обраного життєвого шляху . Звернувшись до поезії ще за навчання в семінарії , на засланні він продов жував наполегливу літературну прац ю. Перші публікації творів з’явилися на початку 1890-х рр . у галицькій періодиці . Пізніше вийшли друком його поетичні збірки «Пролісок » (1894), «З півночі » (1896), «Кобза » (1898). Серед поезій Грабовського перева жають твори на громадянські теми , що іл юстру ють його життєві переконання . Непроста доля митця поясн ює, чому його поезія сповнена різноманітними скаргами й наріканнями та закликами до боротьби . Воно й не дивно , що за Грабовським міцно закріпилося означення поета-революціонера .