Біографія Івана Нечуй-Левицького

 

Іван Нечуй -Левицький

(1838—1918)

Іван Семенович Левицький (літ . псевдоніми — І. Нечуй -Левицький , І. Нечуй ) народився 13 листопада 1838 р . в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика . Навчався в духовному училищі та в семінарії . Закінчив Київську духовну академі ю. Учител ював у Полтавській семінарії , у гімназіях Каліша , Седлеця , Кишинева . Вийшовши у відставку , оселився в Києві , де й провів решту життя . Помер І. Нечуй -Левицький 2 квітня 1918 р . Початок літературної діяльності І. Нечуя -Левицького припав на 60-ті роки . У 70-х — 80-х рр . були написані найбільш відомі твори письменника — «Микола Джеря », «Кайдашева сім ’я», «Бурлачка », «Старосвітські батюшки та матушки », «Хмари ». На тлі худо жніх пошуків кінця ХІХ — поч . ХХ ст . його творчість відзначалась тематичним і стильовим консерватизмом . Для прози І. Нечуя -Левицького характерне реалістичне відобра ження дійсності . Основна тема його творів — селянська . Увагу автора привертає соціальна проблематика . Він розкриває вплив кріпацтва на долі й мораль селян , показує процеси , що відбувалися в українському селі після скасування кріпосної залежності . У повісті «Микола Джеря » письменник зобразив селянина -правдошукача , життя якого було змарноване в постійній боротьбі з різноманітними проявами несправедливості . У повісті «Кайдашева сім ’я» прозаїк змал ював широку картину складних процесів , зумовлених селянсько реформо. На думку автора , саме соціально -економічні причини змінили традиційний устрій народного життя . Вони позначились не лише на майнових відносинах , а й на всьому комплексі народної звичаєвості , моралі та психологічному складі селянина . В окремих творах письменник змал ював життя української інтелігенції — найбільш глибоко ця тема розкрита в романі «Хмари ». Значний інтерес становлять фольклористичні та літературно -публіцистичні праці І. Нечуя -Левицького .