Біографія Миколи Бажана

 

Микола Бажан

(1904—1983)

Микола Платонович Бажан народився 9 жовтня 1904 р. в м. Кам’янці-Подільському в родин i вiйськового топографа . Навчався в Уманськiй гiмназiї, згодом — У Київському Кооперативному iнститутi та Інститут i зовнiшнiх зносин . Друкуватися почав у київській прес i з 1923 р. Був близький до об ’єднання українських футуристiв на чолi з М. Семенком (Аспанфут ). З 1927 р. — член ВАПЛІТЕ, яке очолював М. Хвильовий . Пiд час Другої свiтової вiйни редагував фронтову газету «За радянську Україну », писав поезiї та публiцистичнi статтi. З 1943 р . М. Бажан працював на керiвних посадах державних органiв: заступником голови Ради Мiнiстрiв УРСР (1943—1948), головою республіканської Спiлки письменник iв (1953—1959), головою редакцiї Української Радянської Енциклопедiї (1958-1983). Помер М. Бажан 23 листопада 1983 р. У своїй творчостi М. Бажан пройшов помiтну еволюцiю. Раннi поезiї 1920-х рр . («Рура-марш », «Про жито й кров », «Протигаз » та iн.) позначенi впливом футурист iв як на формальному , так i на iдейно - тематичному рiвнях . Наприкiнцi 1920-х — поч . 1930-х рр . у творах М. Бажана вiдчувається вплив iдей М. Хвильового : «романтика вiтаїзму », теорiя «азiатського ренесансу », орiєнтацiя на європейську культуру . Яскравим прикладом цього слугу ють поеми «Розмова сердець », «Гофманова нiч», «Слiпц i», «Ґето в Уманi». У триптиху буд iвл i», що складається з поезiй «Собор », Брама », «Будинок », поет протиставляє застиглiй та застарілій крас i готичного собору та барокової брами iндустрiальний пафос нового будiвництва . Засудження «роздвоєностi» iнтелiгенцiї як негативного явища , котре слiд подолати , стає провiдною темою поем «Гофманова нiч» та поезiї «Смерть Гамлета ». З середини 1930-х рр . М. Бажан стає «офiцiйним » поетом (поеми «Безсмертя » (1935—1937), «Батьки й сини » (1939) тощо .). Пiд час вiйни поет пише патрiотичн i твори ( поезiя «Клятва » (1941), «Данило Галицький » (1942), цикл «Сталiнградський зошит » (1943). Антисталiнськими мотивами позначена поема «Полiт крiзь бурю» (1964). У творчостi М. Бажана 1960-1970-х рр . (збiрки «Мiцкевич в Одесi», 1957; «Уманськi спогади », 1972; «Нiчнi роздуми старого майстра », 1976; «Карби », 1978) превалюють фiлософськi роздуми поета над власним життям , сутнiстю мистецтва тощо. Важливу частину поетичної спадщини поета становлять переклади на українську мову творiв А. Навої , Д. Гурамiшвiлi, О. Пушкiна , В. Маяковського , Й. В . Гете , Р.М. Рiльке , А. Мiцкевича , Ю. Словацького та iн. Його переклад поеми Ш. Руставел i «Витязь у тигровiй шкурi» небезпiдставно вважається найкращим слов’янською мовою.