Що означає бути справедливим

Що означає бути справедливим

 

Мета: навчити учнів характеризувати справедливість як мірило людських відносин, наводити приклади різноманітних проявів справедливості; пояснити, як пов’язані справедливість та правда та несумісність справедливості й жорстокості та насилля.

Основні поняття та терміни: справедливість, правда, несправедливість, лестощі, лукавство, цінності, святенництво, великодушність.

 

Поняття  «справедливість» споріднене зі словом «правда». Іноді вони навіть збігаються: коли кажуть, наприклад, жити по правді, кривду переважить. У цьому сенсі правда – справедливість є вищою моральною цінністю, якої споконвіку прагнули люди. Її витлумачують як досконалий лад, якого треба беззастережно дотримуватися. Саме цю правду шукають герої народних казок, переказів, легенд. Поняття правда (справедливість) у цьому значенні протистоїть кривді (несправедливості). Коли ми кажемо «скривдити», то маємо на увазі, що по відношенню до когось вчинено несправедливість.

З дитинства кожен знає, що треба завжди казати правду, тобто не брехати,  не вигадувати, не перекручувати - не спотворювати своїми словами реальні події. Правдивість є одвічною людською чеснотою. У цьому значенні правда також близька до справедливості, бо тільки те ставлення до інших є справедливим, в основі якого лежить правда.

Правда в цьому значенні протистоїть брехні, виявом якої є недотримання слова, хитрість, наклеп (обмова), лукавство (лицемірство, святенництво), лестощі.

Зрештою, правду часом витлумачують і як уявлення про дійсність. У цьому значенні правда безпосередньо стосується кожної людини, «Скільки людей, стільки уявлень, а отже, й стільки правд!» - скаже хтось із вас. Проте варто пам'ятати, що ця власна (своя) правда, і власна (своя) справедливість є моральними лише тоді, коли спрямовані на досягнення згоди, взаєморозуміння, довіри.

Розглянувши точки дотику понять «правда» і «справедливість», доходимо висновку, що справедливість - це якість, якою міряємо, тобто оцінюємо, людські відносини. Критерієм міри при цьому виступає правда. Арабська народна мудрість пояснює це так: «Чотири речі визначають людину, вбираючи в себе все, що існує на світі, - це мудрість, стриманість, розум і справедливість... Правдивість, дотримання зобов'язань, добрі вчинки належать до справедливості».

 

Отже. справедливість має сенс тільки у відносинах між людьми, у суспільстві. Вона визначає такий порядок людського життя, в якому існує відповідність між діянням і платою, гідністю й винагородою.

Завдання:

Зараз я вам прочитаю афганську казку й біблійну притчу про царя Соломона, а ви поміркуйте, як в обох випадках правда прислужилася справедливому судові. Чи можна досягти справедливості, якщо не дотримуватися правди? Чому?

СПРАВЕДЛИВИЙ СУДДЯ

В одного скнари пропав гаманець, у якому було сто золотих. Згаявши чимало часу на марні пошуки, він пообіцяв винагороду - десять золотих тому,  хто знайде гаманець і поверне гроші. Незабаром у дім скнари прийшов чоловік.

- Візьми свій гаманець, - звернувся він до господаря, - а мені віддай обіцяне.

- У цьому гаманці було сто десять золотих, а тепер тільки сто. Десять монет ти вже взяв собі. Що тобі ще треба?

Пішов тоді чоловік до судді й розказав, як було.

- Чому ти не віддаси чоловікові належне? - спитав суддя у скнари.

- Таж він уже взяв своє з цього гаманця, - вдавано обурився скнара. 

Тоді суддя оглянув ще раз гаманець, зав'язав його і сказав скнарі:

- Якщо у твоєму гаманці було сто десять золотих, а тут лише сто, то це не твій гаманець. Йди та пошукай ретельніше свого, а цей віддай чоловікові. Коли знайдеться господар гаманця, він сам поверне його.

 

ПРИТЧА ПРО ЦАРЯ СОЛОМОНА (3 ТРЕТЬОЇ КНИГИ ЦАРСТВ)

Невдовзі після того як Соломон став царем, прийшли до нього на суд дві жінки. Вони жили в однім домі, і в кожної було по немовляті. Одна з них уві сні  випадково задавила своє немовля і підклала його іншій жінці, а в тієї взяла собі. Вранці жінки стали сперечатися: «Жива дитина моя, а мертва твоя», - казала кожна. Так сперечалися вони і перед царем. Вислухавши їх, Соломон наказав: «Принесіть меч». І принесли меч цареві. Соломон сказав: «Розрубайте живу дитину навпіл і віддайте половину одній і половину іншій». Одна з жінок при цих словах вигукнула: «Віддайте їй дитину, але не вбивайте її!». Інша ж, навпаки, казала: «Рубайте, хай не дістанеться не мені, не їй». Тоді Соломон сказав: «Не вбивайте дитини, а віддайте її першій жінці: вона її мати».

Поміркуйте над ситуаціями, коли почувалися скривдженими самі або спостерігали, як кривдили інших.

Погодьмося, що справедливо ставитися до інших досить складно: адже з позицій моралі ми перші маємо вибачити іншій людині, навіть якщо кривда проти нас з її боку була очевидною. Не чинімо іншим того, чого не бажаємо собі, будьмо добрими й милосердними до інших, любімо їх - і лише тоді ми зможемо бути справедливими. Зрозуміло, що досягти цього у відносинах з іншими непросто. Адже ми зазвичай спочатку хочемо, щоб справедливими були до нас, а вже тоді самі ладні відповідати справедливістю на справедливість. Натомість з позицій моралі все добро (любов, милосердя, справедливість) має ініціювати сама людина. Саме цього навчає золоте правило моралі. «Тож досягти справедливості у відносинах між людьми майже неможливо? » - розчаровано спитає хтось із вас. Не впадайте у відчай!  Насправді відчуття справедливості, яке передусім виявляється у спротиві будь-якій кривді, властиве кожній людині. Пошукам правди й справедливості присвячено чи не найбільше творів у фольклорі та художній літературі. Згадайте казки, де на кривдника-лиходія обов'язково падає кара. Моральний досвід людства навчає, що для того, аби бути справедливим, потрібно: по-перше, бути чесним, правдивим; по-друге, не зосереджуватися на власній вигоді, користі; по-третє, бути щирим; по-четверте, бути великодушним. Сучасні філософи зауважують, що справедливість та великодушність - це два боки однієї медалі, тож одна цінність не може існувати без іншої.

Завдання:

Почитаємо ще одну притчу та поміркуємо, у чому виявилася великодушність у ставленні братів один до одного. Кому легше досягти справедливості у відносинах - добрим, великодушним людям чи тим, хто дбає лише про себе? Чому?

ПОЛЕ

Один батько залишив своїм синам у спадок поле. Брати його справед-ливо поділили - навпіл. Один брат був багатий і нежонатий, а другий - бідний і мав купу дітей.

Настали жнива. Не йде сон на очі багатому братові, думки в голову лізуть: «Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім'ю».

Устав з ліжка старший брат, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і пе-реніс на братове.

Тієї ж ночі бідний брат міркував собі так: «Мій брат не має ні жінки, ні дітей. Єдине, що може його бодай трохи втішити - це багатство. Допоможу йому примножити багатство».

Він устав, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.

Вранці обидва брати потайки дуже дивувалися, що снопів на їхніх полях не поменшало.

Те саме діялося наступними ночами.

Кожен переносив своє збіжжя на братове поле, і обидва щоранку дивувалися, що його не меншає.

Але однієї ночі, переносячи снопи, брати зустрілися на межі. Вони все зрозуміли, засміялися і радісно обійняли один одного.

 

Прагнення справедливості - одвічна людська мрія. Пам'ятаєте, як невтомно шукав справедливості головний герой народної казки «Про правду та кривду». Найбільшим випробуванням стали для нього життєві негаразди, злидні. Проте від розчарування й відчаю його врятувала правда, яку так ретельно намагалися приховати лиходії. Збагнувши, що його клопіт такий мізерний порівняно зі стражданнями сотень безневинних людей, він відважився протидіяти кривді - і подолав її. Скарбниця людського досвіду багата на повчальні історії про те, як протидіяти несправедливості. В одній із них ідеться про чоловіка, який перебуваючи перед брамою пекла свято вірив, що він там помилково. «Я - порядна людина, схвильовано розповідав він. За все своє життя я не скоїв нічого протизаконного, намагаючись остерігатися лихих учинків. Я бачив, як одні кривдили інших, проте сам участі в цьому не брав; був свідком, як люди робили неподобства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив нічого. Ніколи». Та коли в пеклі почули цю розповідь, вельми зраділи новому прибульцю, зауваживши, що чоловік потрапив на своє місце, адже добра людина не може просто спостерігати за несправедливістю, а намагається протидіяти їй.

Отже, сприяти справедливості – це передусім протидіяти кривді правдивим словом, небайдужістю, власною активністю.

Кожна людина у своєму житті замислюється над питанням, як це робити. Порадьтесь один з одним з цього приводу і ви.

 

Питання :

1.Про які три значення слова «правда» ви довідалися?

2.Чому правда є вищою цінністю?

3.Чи пов’язані поняття «справедливість» та «правда»? Як саме?

4.Що таке справедливість?

5.Як потрібно чинити, щоб бути справедливим?

6.Як справедливість пов’язана з іншими моральними цінностями?

7.Чи можна обстоювати справедливість силою? Чому?

Лестощі - лицемірне, нещире вихваляння; підлабузництво. 

Лукавство (лицемірство) - якість характеру людини, чиї вчинки та слова не відповідають справжнім намірам. 

Моральні цінності - моральні зразки, поняття, вимоги, приписи, що дають можливість людині оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній.

Наклеп (обмова) - неправдиві висловлювання про кого-небудь з метою викликати до нього недовіру та зневагу, неправдиві звинувачення.

Святенництво (ханжество, лицемірство) - удавана (неправдива) доброчесність.

Справедливість - 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь; 2. Людські відносини, що ґрунтуються на моральних засадах. 

Хитрість - якість характеру людини, яка для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами.

Великодушність (від «велика (щира) душа») - якість людини, сповненої добрими, благородними почуттями.