ДІЇ ПРИ ШОКОВІ Й УДАРАХ

ДІЇ   ПРИ  ШОКОВІ   Й  УДАРАХ 

 

            Дуже небезпечний травматичний шок – тяжкий стан хворого, що виникає  внаслідок  значних  больових  подразнень,  скажімо, при великих ранах, переломах, кровотечах,  ушкодженнях  органів грудної й  червоної  порожнин.  

          У  потерпілого  розладнуються  всі  функції  організму,  особливо  нервова  система.  Багато  залежить  від  того,  як  людина  почувалася  перевтоми,  виснаження, надмірного збудження. Розвиткові шоку сприяють неправильно, недбало накладена шина, перев'язка або погане транспортування. Тому треба бути дуже уважним при виконанні всіх цих процедур. 

           Шок розвивається одразу після сильного ушкодження організму.

Через якийсь час, внаслідок додаткового травмування (скажімо, при транспортуванні), він може поглибитися. Спочатку потерпілий стає надто збудженим, особливо це виявляється у мові й руках, блідим, скаржиться на сильний білю. У нього підвищується пітливість, частішає пульс. Так триває, як правило, десять-п'ятнадцять хвилин; рідше – півгодини чи годину.

                 Після цього стан потерпілого різко погіршується: обличчя  стає блідо сірим,  на тілі виступає липкий піт, холонуть руки й ноги, загальмовуються рефлекси, частішає дихання, пульс слабкий, але частий. Інколи людину може мучити спрага, з’являється блювання. Коли вчасно не зарадити цьому, може настати смерть. Як же допомогти людині при шокові?  Треба вивести її з цього стану. Найкраще скористатися послугами  ((швидкої допомоги)), у великих містах діють протишокові реанімаційні машини. Але поки медики будуть у дорозі, часу гаяти не слід.   Передусім, зупиніть кровотечу, зменшить больові відчуття (можна дати випити анальгін чи пенталгін), зробіть іммобілізацію, тобто забезпечте нерухомість ушкоджених частин тіла, наклавши на них пов’язки або шини; слід подбати про максимальний спокій для потерпілого. Якщо у нього  розладнується ритм дихання, а це спостерігається в кожному п’ятому випадку, необхідно проводити штучне дихання «ротом до рота» чи «ротом до носа».

             При травматичному шоку можливий період клінічної смерті, тому фактор часу тут набуває надзвичайного значення.

           Більшість травм, на, щастя, призводять не до таких тяжких наслідків,   і їх можна лікувати самому. Це синці , удари , за яких ушкоджене місце болить , припухає , інколи кровоточить. До таких місць достатньо прикласти  холодний  компрес , а при гематомі (крововиливі) – добре забинтувати. Якщо удар прийшовся на руку чи ногу , їх слід іммобілізувати.

          Дуже небезпечні удари в живіт  й грудну клітину , оскільки при цьому можуть ушкоджуватися внутрішні органи. Скажімо , за кожної п’ятої такої травми грудної  клітки страждає серце. Причиною  цього  небезпечного   ушкодження  нерідко  буває  сильний   удар про    м’ячем , падіння під час борюкання чи інші дрібниці. Лікувати ж ці травми набагато важче ніж уникнути їх.

         До приходу лікаря такого потерпілого слід зручно покласти, зробити все, аби він міг вільно дихати: розстібнути (а коли тепло – зняти тісний одяг), голову повернути набік, щоб у бронхи й легені не потрапила блювотна маса, забезпечити ушкодженому повний спокій. Основне тут – зберегти або відновити  прохідність дихальних  шляхів .  Якщо припиняються серце биття   й  дихання, слід негайно приступати до штучного дихання й масажу серця .

      При травмах голови  може  виникнути струс мозку.

Розрізняють три його форми : легку , середню , тяжку. Якщо за   першої людини втрачає свідомість не повністю або ненадовго  , то під час тяжкої – на тривалий час , до того  ж , у неї серйозно розладнується  серцева діяльність  і  дихання. Значно погіршується   стан потерпілого  ,коливін втомлений , змерз при напруженому положенні тіла .Характерними ознаками   струсу  мозку є блювання ,запаморочення ,головний біль .

           Нерідко за таких травм у людини ушкоджується слух . Адже вухо, особливо середнє, надзвичайно чутливе до струсів, і в ньому можуть  виникати крововиливи. Тому при струсі мозку дуже важливо правильно покласти потерпілого, забезпечити йому вільний доступ повітря, спокій і, не гаючись, викликати лікаря.